Окрім адаптованого складання та вирахування раціону, надзвичайно важливою є, перш за все, організація стайні та кормового жолобу з огляду на здоров'я рубця. Розрахунок корму служить хорошим орієнтиром. Вирішальними на практиці є система контролю корму та контроль худоби.

Для того, щоб рубець міг функціонувати фізіологічно, і, якщо це можливо, без коливань значення рН, важливою передумовою є однорідно змішаний раціон та однорідна подача корму протягом дня (регулярне споживання). Раціон в годівниці повинен мати вміст сухої речовини принаймні від 35% до максимально 45%, оскільки в цьому діапазоні можливо досягти найбільшого споживання. Занадто вологий раціон (< 35%) показує, з одного боку, знижене структурне значення (розм'якшення структури), а з іншого боку, тварини поглинають з раціоном багато насичуючої води. Сухі раціони (> 45% маси сухої речовини), як правило, розшаровуються, тобто, сухий корм (наприклад, комбікорм) осідає внизу, а худоба їсть вибірково. Тому, надмірно вологий і занадто сухий раціон приводять до коливань pH у рубці і підвищують ризик ацидозу. Селективне споживання визнається тим, що тварини сильно переміщують корм в жолобі в різні сторони або що через поданий раціон видно отвори подачі корму.

Занадто тривале або агресивне змішування корму в міксер-кормороздатчику також негативно впливає на структуру корму, і існує ризик «розмивання». Структура корму руйнується. Порядок загрузки міксера-кормороздатчика та час змішування повинен бути адаптований до використовуваного корму та технології міксера-кормороздатчика. Для широко використовуваних міксерів-кормороздатчиків з вертикальним шнековим механізмом рекомендується наступна послідовність заповнення:

• солома, сіно або люцерна
• концентрати та мінерали
• трав’яний силос
• кукурудзяний силос
• соковитий корм, наприклад, пресований жом або пивна дробина

Перевантажений міксер-кормороздатчик зношені шнеки, тупі ножі та протирізальна пластина в силосорізці також можуть призвести до перетворення раціону в пюре.

Візуально «ідеальний» раціон в жолобі повинен знову збільшитися в об’ємі після того, як його стиснули в руці. Цей тест служить для перевірки структурної активності в рубці. Контроль за кількістю споживаного корму щодня забезпечує важливу інформацію про енергопостачання та прийняття їжі. Худобу слід годувати щонайменше один раз, а краще двічі на день, а перед годуванням жолоб для годівлі слід відповідно очистити.

Фізична структура раціону

• Наявність досить довгих частинок → служать для утворення в рубці клітковинного шару
• Клітковинний шар є основною передумовою для фізіологічної функції рубця

Основні передумови:

• Змішування
• Скорочування
• Пережовування

Хороший контроль за структурою забезпечується простим тестом:

• Відчувається поколювання, коли корм стискають в руці
• Після сильного здавлювання, корм знову набухає в руці
• Немає занадто довгих частинок в раціоні, які можна було б вибрати (солома, трав'яний силос)
• однорідна маса корму
• Довжина подрібнення 4-6 мм для кукурудзи і до 4 см для трави достатня для стабільного клітковинного шару

Відмінним інструментом для визначення та оцінки кормової структури в раціоні є кошик для подачі корму. Можна визначити розміри часток і перевірити точність в різних точках корита. Крім того, свіжозмішані раціони можна порівняти у їх складі з залишковими кормами для перевірки вибору кормів.

Блок-шейкер складається з системи з трьохчастинковою ситовою коробкою, яка розподіляє просіяний корм на три фракції через різні розміри ситового отвору. У нижче наведеній таблиці показані розміри частинок трьох сит з відповідними бажаними співвідношеннями в раціоні.

Забезпечення молочних корів енергією та поживними речовинами є необхідною умовою для доброго здоров'я, фертильності та продуктивності тварин.

Тому особливо важливо знати потреби корів та планувати їх раціон та його склад якомога краще. Особливе значення мають два пункти:

1. Якість та енергетичний вміст використовуваних кормів
2. Фактичне споживання корму тваринами

Нижче наведено найважливіші показники постачання енергії та білка. Крім того, необхідно вживати заходів задля забезпечення тварин необхідною кількістю макро-, мікроелементів та вітамінів.

Потреба у білках

Через мікробіальне перетравлення в рубці, забезпечення сирим білком через корм мало говорить про якість білка в тонкому кишечнику. Як мікроорганізми в передніх відділах шлунку, так і сама корова в тонкому кишечнику повинні оптимально забезпечуватися білком. Оцінка білка у молочних корів ґрунтується на кількості корисного сирого білку в тонкому кишечнику, так званому показнику засвоєного білка (nXP).

nXP складається з білка в рубці, що не розщеплюється (UDP), і мікробного білка. Він розраховується за допомогою UDP і енергетичної цінності для відповідного корму.

В наступній таблиці наведені довідкові значення для забезпечення nXP, розділені на життєво необхідну потребу і потребу для продуктивності залежно від живої маси і надою молока.

Наприклад:

Корова вагою 650 кг з надоєм молока 30 кг і вмістом білка в молоці 3,40 % має потребу в 3000 г nXP на добу.

Під час фази вигодовування (з 3 тижнів до отелення) необхідно знову збільшити енергетичну концентрацію раціону, оскільки з ростом плода засвоєння корму зменшується!

Рекомендується «призвичаювати» мікроорганізми рубця до кормових компонентів раціону вигодовування; підгодівля концентрованими кормовими компонентами.

Необхідний рівень споживання кормів у молочних корів залежить від рівня продуктивності та концентрації енергії в раціоні кормів.

У таблиці нижче показано необхідне надходження сухої речовини для задоволення NEL-потреби молочної корови живою масою 650 кг при різній концентрації енергії в кормі в залежності від удійності. На практиці підвищені раціони можуть мати енергетичну щільність від 7,0 до 7,3 МДж NEL / кг маси сухої речовини. Вищі показники навряд чи можливі. Це одна з причин того, чому високий загальний обсяг споживання кормів настільки важливий для досягнення високого рівня продуктивності.

У першій третині лактації бажана енергетична щільність складає щонайменше 7,0 МДж NEL/кг маси сухої речовини. При енергетичній щільності 7,2 МДж NEL/кг маси сухої речовини і вживанні корму 21,3 кг маси сухої речовини, енергії достатньо для отримання 35 кг молока в день.

З метою енергозабезпечення вищих результатів удійності, корова повинна була б реалізувати більш високий рівень споживання кормів або мобілізувати резерви тіла.

На практиці середнє споживання кормів стадом становить від 21 до 25 кг маси сухої речовини на тварину на добу. Вищий рівень споживання кормів в середньому в стаді дуже рідкісний і досягається лише в окремих випадках, коли мова йде про багаторазово лактуючу велику рогату худобу з великою живою вагою.

Телиці, зокрема, в середньому мають значно слабший загальний обсяг споживання кормів, ніж корови, які народжували багато разів (від -8 до -10%) та споживають значно менші об’єми під час одного походу до годівниці. Наприклад, результати експерименту навчально-випробувального центру LVZ Futterkamp (2012) показали, що телиці майже 7 раз на день ходили до годівниці та спожили в середньому 18,9 кг маси сухої речовини кормів, тоді як корови, які народжували багато разів, в середньому спожили 21,4 кг маси сухої речовини кормів, відвідавши годівницю 6,5 разів. Фізіологічно споживання кормів зазвичай становить приблизно на 20-25% нижче в перші 4-6 тижнів після отелення. Це завжди слід враховувати при плануванні раціону.

▪ NFC = неструктурні / легкозасвоювані вуглеводи

▪ NDF = нейтрально-детергентна клітковина

▪ NDF являє собою повну фракцію клітковини рослини

▪ ADF = кислотно-детергентна клітковина

▪ ADL = лігнін

▪ NDF та ADF містять також силікати та кремнієву кислоту

Після завершення процесу золоутворення визначають показники NDF org і ADF org.

• У роті відбувається інтенсивне подрібнення корму шляхом жування → виведення продуктів газоподібного метаболізму (CO_² і CH₄) через рот.
• Кількість слини 100-200 л на добу для молочних корів; значення pH в слині 8,2-8,4.
• Бікарбонат натрію в слині в якості буферної речовини для рубця; стабілізує значення pH під час жування.
• Приблизно через 30-70 хвилин після прийому корму вміст рубця за кілька разів повертається у ротову порожнину, знову пережовується і знову проковтується.
• Емпіричне значення: більше 60% тварин повинні пережовувати, лежачи.
• Кількість жувань на шматок дає інформацію про структурне забезпечення тварини. В середньому, у періоді лактації у корови має бути не менше 55 жувань на шматок. Якщо жувань менше, то це свідчить про дефіцит структури корму і обмежену кількість пережовувань. Результат: Ацидоз.
• Якщо жувань на шматок > 70, у рубці корови у стадії лактації занадто мало енергії по відношенню до структури.
• Бажано, щоб у тварин у сухостійний період було 70 жувань.
• Під час випасу: емпіричне значення – 1 кг засвоєння сухої речовини корму за годину можливе при активному випасі.

Пильнуйте за годівлею корів!

• Корови дуже перебірливі. Можуть вибирати компоненти корму, що перевищують половину ширини ротової порожнини (наприклад, довгий трав'яний силос, довга солома, картопля і т.д.).
• Кожен відбір у загальному змішаному раціоні повинен оцінюватися негативно, оскільки це може призвести до порушень у флорі рубця.

Як розпізнати перебірливу поведінку в їжі?

• Тварини штовхають корм туди-сюди перед тим, як з’їсти, тому що частинки концентрованого корму стікають вниз відповідно до сухого раціону.
• В представленому раціоні наявні прогалини.
• Залишки корму значно відхиляються від свіжозмішаного корму за зовнішнім виглядом і розміром частинок (контроль за допомогою сепаратора).

Підказка: Помітно виступаючий рот під час прийому корму може бути ознакою дефіциту структурності в раціоні. Корова тримає рот в горизонтальному положенні, щоб дрібні часточки не випадали з ротової порожнини під час жування.

Шлунково-кишковий тракт жуйних тварин складається з 4 різних шлунків: сітка, рубець, книжка та сичуг. Сичуг, що прилягає до тонкої кишки, виконує функцію шлунка нежуйних тварин, оскільки в ньому переважає ферментативне травлення. У так званих передшлунках (сітка, рубець та книжка) травлення відбувається за допомогою мікроорганізмів (бактерії, гриби, найпростіші). Таким чином, жуйна тварина може розщепити та засвоїти целюлозу і геміцелюлозу. Сумарна потужність чотирьох шлунків становить близько 180-230 л, причому у дорослої великої рогатої худоби рубець займає близько 80% від обсягу шлунку.

Рубець і сітка утворюють функціональну одиницю, яка займає майже всю ліву половину черевної порожнини. Грубо подрібнений корм, який вживає велика рогата худоба, потрапляє спочатку через стравохід в середовище сітки та рубця. У рубці відбувається поділ та розшарування компонентів корму, що схематично показано на рисунку.

Оптимальне функціонування рубця є основною передумовою високого споживання кормів, ефективного використання кормових інгредієнтів та низького впливу на навколишнє середовище.

Мікроорганізми, що беруть участь у травленні в рубці, тісно пов'язані між собою. Наприклад, продукти обміну речовин одного виду, які самостійно не можуть бути засвоєні, стають доступними іншим видам. Склад мікробної популяції, швидкість і об’єм процесів перетворення в рубці та переважаюча величина рН залежать від різних чинників. Особливо важливим тут є поживний склад, кількість споживаного корму та тривалість знаходження корму в рубці (швидкість проходження).

Наприклад, тривалість перебування корму зменшується із збільшенням споживання корму. Отже, швидкість проходження зростає.

Нижче описано перетравлення основних поживних речовин.

Перетравлення вуглеводів в рубці

Вуглеводи присутні в рослинних кормах у двох основних формах. Це так звані «резервні вуглеводи» і «структурні вуглеводи».

До резервних вуглеводів в першу чергу входять сахароза і крохмаль. Вони разом з пектинами належать до вуглеводів без волокон (NFC).

Структурні вуглеводи додатково можна розділити на целюлозу і геміцелюлозу під загальним терміном «сира клітковина». Вони надають живим рослинам стійкість і, отже, в цілому є частиною клітинної оболонки. Структурні вуглеводи також включають лігнін, так звану «деревну масу».

Лігнін є фенольною сполукою і не належить до вуглеводів. Хімічна будова лігніну та частка лігніну в структурних вуглеводах змінюються в залежності від виду рослин.

Лігнін не засвоюється організмом, і тому вміст лігніну визначає засвоюваність раціону. Целюлоза, геміцелюлоза та лігнін суттєво впливають на структурну дію раціону в рубці, оскільки без структурованих кормових часток утворення «плаваючого шару», описаного вище, неможливе, і не може бути ніякого фізіологічного перетравлення в рубці (див. також розділ «Структурне значення силосної кукурудзи»). Структурні вуглеводи згруповані в методиці аналізу кормів у групу нейтрально-детергентної клітковини (NDF). Целюлоза та лігнін утворюють також групу кислотно-детергентної клітковини (ADF).

В розділі «Аналітичні компоненти рослин (веендовський аналіз)» зображений метод веендовського аналізу та розширений метод веендовського аналізу за ван Соестом, а також класифікація аналітичних компонентів рослини.

Резервні вуглеводи можуть перетравлюватися також нежуйними тваринами, тоді як для розпаду структурних вуглеводів необхідні мікроорганізми, такі як ті, що знаходяться в рубці жуйних тварин.

Вуглеводи розпадаються в рубці до коротколанцюгових жирних кислот.

Основними кінцевими продуктами бактеріального розпаду вуглеводів є оцтова, пропіонова та масляна кислоти. Наприклад, щодня виробляється приблизно 3,5 л пропіонової кислоти, 6 л оцтової кислоти та 0,5 л масляної кислоти. Виробництво кислот залежить від рівню рН в рубці. Ідеальний рівень рН становить від 6,2 до 7,0. Значення рН < 6,2 вже називають суубклінічним ацидозом рубця (див. також розділ «Рубцевий ацидоз»).

Крім кислот, під час бродіння виробляється газоподібний метан та діоксид вуглецю. Енергія, що міститься в метані, втрачається безпосередньо у жуйних.

Сформовані коротколанцюгові жирні кислоти поглинаються через стінку рубця. Жирнокислотний склад, тобто співвідношення жирних кислот одна до одної, залежить від поживного складу корму.

Регулювання значення pH рубця відбувається завдяки як дієті, так і слині. Слина містить велику частку бікарбонату натрію і має рівень рН прибл. 11.

Залежно від споживання корму та його складу, велика рогата худоба виробляє приблизно 180-300 літрів слини на день, тим самим буферизуючи кислоти, виділені під час процесу травлення в рубці. Іншим регуляційним механізмом стабілізації середовища рубця є адаптація стінки рубця та ворсинок рубця до складу раціону. Цілеспрямоване і м'яке харчування з високим вмістом крохмалю може значно збільшити проникність стінки рубця для коротколанцюгових жирних кислот.

Занадто високе споживання легкорозщеплюваних вуглеводів, таких як цукор або легко ферментний крохмаль, призводить до швидкого збільшення концентрації пропіонової кислоти і, таким чином, до падіння рівню рН в рубці. Результатом цього може стати ацидоз рубця. У цьому випадку слід скоротити частку крохмалю швидкого розпаду в рубці і збільшити вміст сирої клітковини в раціоні (див. також розділ «Ацидоз рубця»).

Так званий стійкий до дії рубця крохмаль, оскільки він переважно зберігається в зерновій кукурудзі, має високу стійкість і може мікроорганізмами розщеплятися лише значно повільніше. Таким чином, крохмаль зернової кукурудзи або кукурудзяного карнажу є бережливим енергетичним джерелом для рубця і запобігає підвищеній кислотності через надто швидке виділення кислоти.

Велика частина кукурудзяного крохмалю, нерозщепленого в рубці, доступна корові безпосередньо в тонкій кишці як джерело енергії. Тут вона ферментативно перетворюється в глюкозу і може бути використана безпосередньо як енергія для виробництва молока.

Оцінка рубця 1:

Оцінка рубця 2:

Оцінка рубця 3:

Оцінка рубця 4:

Оцінка рубця 5:

Контроль стану тіла, а також наповненість рубця окремих тварин та груп тварин служить для оцінки подачі кормів та прийому кормів в стаді. Ця система була спочатку розроблена в Північній Америці і зарекомендувала себе як гарна і дієздатна система класифікації корів за балами стану.

Оцінка стану тіла, а отже м'ясного і жирового вмісту, здійснюється на основі визначених точок на тілі корови. Оцінки стану коливаються від 1 балу (сильне виснаження) до 5 балів (сильне ожиріння).

Оцінка тварин проводиться ззаду, беручи до уваги області заднього відділу хребта з поперечними відростками (поперековий відділ хребта), області таза та основу хвоста.

Причини виникнення запалення копит

Головна причина: помилки годування → запалення, обумовлене харчуванням; повністю уражене копито

Окрім причин, пов’язаних з годуванням, є й інші причини розвитку запалення:

• отруйне запалення
• запалення при народженні
• запалення від перевантаження (як правило, уражене тільки зовнішнє копито ззаду)

Що відбувається у разі запалення копит?

• Структурний дефіцит рубця або надмірна кількість концентрованих кормів призводять до ацидозу
• Низьке значення pH призводить до загибелі мікробів в рубці
• Вивільнення ендотоксинів і гістаміну призводить до підвищення в'язкості крові
• Підвищена в'язкість крові призводить до недостатнього кровообігу в маленьких капілярах в дермі копит. Наслідок: відмирання клітин в дермі
• Забезпечення поживними речовинами і, отже, фізіологічна функція порушені
• В гострих випадках: опускання копитної кістки = сильний біль; сильна кульгавість
• Запальні процеси і кровотечі
• Утворення подвійної підошви

Запалене копито перед видаленням; набряк підошви і видно подвійну підошву

На цьому копиті у розрізі видно кровотечу і виразку в підошві.

Заходи контролю для уникнення запалення копит:

• Перевірка структурного забезпечення і споживання кормів; особливо у корів, які щойно отелилися
• Запалення копит є в основному наслідком ацидозу
• Тому тут діють всі вже згадані для ацидозу заходи контролю (див. «Ацидоз»).

Додаткові заходи контролю:

• Перевірте мінеральне забезпечення; брак, наприклад, цинку або біотину позначається на якості компонентів копита.
• Утилізуйте непридатний корм (цвіль, дріжджі)! Вивільнені токсини можуть викликати запалення.
• Уникайте надлишку білків = метаболічного навантаження; рівень сечовини в молоці 200-250 частин на мільйон.
• Оптимізуйте умови утримання (приміщення для утримання і прогони), щоб уникнути запалення від перевантаження, оскільки корови повинні багато і зручно лежати для сприяння жування і, таким чином, для покращення молока.
• Постійний і регулярний догляд за копитами, не менше 2-3 разів на рік, необхідних для фізіологічного перебігу.

Поздовжній зріз копита із запаленням; видно кровотечі і запальні процеси (утворення гною).

Майбутні наслідки запалення копит:

• Кровотеча в підошві при зрізі копит означає, що «гострий» стан запалення був близько 6-8 тижнів тому!
• Утворення подвійної підошви в результаті нестачі кровопостачання
• Постійна деформація копита (див. малюнок)
• Поступове зниження якості рогової частини копит
• Дефекти на білій лінії (White Line Disease), викликані опусканням копитної кістки
• Через це збільшується небезпека розвитку виразок підошви і порожнистих стінок
• Посилений догляд за копитами (коригувальний зріз рекомендується проводити приблизно раз на 3 місяці)

Загальні факти:

• Як і ацидоз, кетоз є найбільш поширеним метаболічним захворюванням у молочних корів
• Годування та утримання в останній третині лактації і в сухостійний період дуже впливають на частоту цього захворювання
• Кетоз завжди є результатом негативного енергетичного балансу.
  Причин багато і вони різноманітні!
• Диференціація первинного і вторинного кетозу
• Вторинний кетоз є наслідком попереднього захворювання (наприклад, післяпологовий парез, кульгавість, важкі пологи)
• Кетоз зазвичай виникає в перші 4-6 тижнів після отелення (фаза найбільшого енергетичного дефіциту).

Причини виникнення кетозу:

• Дуже високі надої на початку лактації (неминучий негативний енергетичний баланс)
• Неправильне годування в пізній період лактації і сухостійний період/занадто довгий міжотельний період = тварини мають занадто надлишкову вагу для отелення!
• Фізіологічно більш слабке споживання корму до приблизно 80-го дня лактації
• Попередні захворювання (кульгавість, післяпологовий парез)
• Низька якість кормів (призводить до зниження споживання кормів)
• Силос, що містить масляну кислоту, може посилювати симптоми кетозу
  Низька рухливість

Що відбувається з обміном речовин під час кетозу?

• Тривале недостатнє споживання кормів призводить до дефіциту енергії / глюкози в обміні речовин
• Запаси жиру корови використовуються для енергопостачання
• Кетоз – це стан, при якому запаси жиру надмірно знижуються
• Вільні жирні кислоти перетворюються в глюкозу в печінці з обмеженою ємністю (наслідок = жировий гепатоз)
• Розпад жирів в печінці вивільняє кетонові тіла, які можуть бути виявлені в крові, сечі і молоці
• Ємність печінки для розпаду кетонових тіл обмежена
• До кетонових тіл належать:
  - Ацетон
  - Ацетоацетат
  - Бета-оксимасляна кислота (β-гідроксибутират)
• Субклінічний кетоз часто залишається непоміченим, оскільки немає інших ознак захворювання, крім підвищеного рівня кетонових тіл
• Високий вміст кетонових тіл в організмі корови призводить до таких ознак захворювання

Явні ознаки кетозу:

• зниження апетиту
• порожній рубець (ступінь < 2)
• сильне зниження надою
• апатія
• солодкуватий запах кетонових тіл
• помітна втрата ваги (> 1 пункти BCS) за короткий час
• тверді, темні фекалії
• широкий діапазон співвідношення жирів і білків в молоці зі значно збільшеним вмістом жиру
• підвищений вміст кетонових тіл в сечі, молоці, крові; вимірюється тестовими смужками на кетоз або вимірювачами глюкози в крові

Профілактика кетозу:

• Запобігання жировим відкладенням за рахунок належно підібраного годування в стадії пізньої лактації і в сухостійний період.
• Більш ранній сухостійний період для старих дійних корів
• Якісні корми
• Правильна організація годівлі
• Високе загальне споживання корму до і після отелення
• висока концентрація енергії в раціоні для тварин, які щойно почали годувати (цільове значення: > 7,0 МДж NEL/кг СР)
• Забезпечення потреби в nXP у високопродуктивних тварин (165-170 г/кг СР)
• Загальний гарний стан здоров'я стада (копита, вим’я, травлення тощо)
• Профілактичне лікування окремих тварин із ожирінням і тих, що знаходяться в групі ризику, наприклад, шляхом застосування пропіленгліколя в період від 14 днів до отелення до 14 днів після отелення (150-250 мл на тварину в день)
• Після отелення перевірити обмін речовин за допомогою тесту на кетоз

Лікування кетозу:

• Визначити тяжкість кетозу за допомогою тесту на кетоз
• Домовитися про лікування з ветеринаром
• Настій глюкози (дає короткочасне поліпшення)
• Призначення глюкопластичних речовин, наприклад, пропіленгліколю (250 г на тварину в день в ротову порожнину)
• Можливе призначення глюкокортикоїдів (стимуляція метаболізму глюкози і апетиту)
• Забезпечити можливість рухатися

Граничні значення для кетозу в аналізах крові:

• Визначення бета-оксимасляної кислоти
• Нормальні значення: до пологів: < 0,6 ммоль/л; після пологів: < 1,0 ммоль/л
• Субклінічний кетоз: 1,4-3,0 ммоль/л
• Гострий кетоз: > 3,0 ммоль/л

Харчова маса, що поступає з сичугу, нейтралізується в тонкій кишці за допомогою секрету підшлункової залози, жовчного міхура і рубця, і продовжується перетравлення попередньо ферментованого субстрату. Власні ферменти (ліпази та амілази) відповідають за перетравлення жирів та крохмалів. У порівнянні з моногастричними тваринами, активність ферменту в тонкій кишці є досить низькою і, отже, обмежує здатність перетравлення крохмалю і жиру. Наприклад, кількість крохмалю в тонкій кишці однієї корови не повинна перевищувати 1,5 кг на день, інакше, існує підвищений ризик невдалої ферментації або метеоризму.

Занадто високе скупчення білків у тонкій кишці також призводить до кольок у тонкій кишці та діареї.

У товстій кишці відбувається всмоктування води (H₂O) з харчової маси, а також, в меншій мірі, мікробіологічне перетравлення крохмалю і білків, які залишилися в харчовій масі. Проте короткі ланцюгові жирні кислоти (ацетат, пропіонат та бутират), які утворюються в результаті, більше не можуть бути використані для енергозабезпечення худоби.

Кількість молока і його компонентів дозволяє зробити найкращі висновки щодо годівлі.

Для оцінки варто виділити 3 групи:

• новотільні корови в першій третині лактації (0-100 днів доїння)
• корови у середній період тільності в другій третині лактації (100-200 днів доїння)
• корови у пізній період тільності / старі дійні корови в останній третині лактації (> 200 днів доїння)

• Первісна молочна продуктивність корів багато в чому свідчить про їх стан здоров'я і годівлю в сухостійний період.
• Телиці (нетелі) повинні давати в середньому 27-30 кг молока на добу в першій третині лактації.
• Тільні корови повинні давати від 35 кг до > 40 кг молока на добу в першій третині лактації.
• За умови гарного стану здоров'я тварин і належного годування здатність стада до утримання молока повинна бути стабільною на рівні > 80%, тобто зниження надоїв у порівнянні з результатами контролю на молочну продуктивність попереднього місяця не повинна перевищувати максимум 5 кг молока на одну тварину в 80% стада.
• Зниження надоїв молока між окремими третинами лактації не повинно перевищувати в середньому 5-6 кг у стаді.
• У разі значного зниження надоїв молока в стаді, крім контролю за станом здоров'я, особливу увагу необхідно приділяти годівлі!
• Контроль якості та поєднання кормів, енергетичної цінності, споживання корму.

• Залежить від генетики і годівлі
• Важливим критерієм для стада і у окремих тварин є співвідношення жирів і білків
• Бажане співвідношення жирів і білків = від 1.1:1 до максимум 1.4:1
• Співвідношення <1.1:1 із вмістом жиру < 3.3 % є ознакою ацидозу
• Співвідношення > 1.4:1 із високим вмістом жиру в поєднанні зі низьким вмістом білків (< 3.2 %) є ознакою сильного зниження вмісту тілесного жиру (кетоз)
• Низький вміст білків < 3.2 % є ознакою загальної нестачі енергії
• Високий вміст білків і жиру, особливо в останній третині лактації, є ознаками енергетичного надлишку (білки > 4.0 %; жири > 4.5 %); зверніть увагу на стан організму!

• Добре відображає рівень забезпечення рубця білком / азотом
• Цільове значення для змісту сечовини в молоці становить від 200 до 250 частин на мільйон
• Значення < 200 частин на мільйон є ознакою нестачі білка в рубці
• Значення > 250 частин на мільйон є ознакою надлишку білка
• Показник сечовини вступає в реакцію протягом декількох годин після зміни годування
• Сильні коливання значення вмісту вказують на недостатність в подачі і змішуванні кормів, або на сильні коливання в споживанні корму стадом
• Під час випасу, рівень сечовини, як правило, вище через високий вміст білка в молодих травах
• Значення 250-300 частин на мільйон, навіть під час випасу, ненадовго перевищуються через метаболічний стрес

Кожна точка на діаграмі відображає значення однієї корови.

• Істотний дефіцит білка в стаді на всіх етапах лактації
• Надій у 29.6 кг молока у 1-шій третині лактації слабкий
• Енергетичний дефіцит у тварин у 1-шій третині лактації (білок в середньому тільки 3.14 %)
• Висока частка тварин з надлишком енергії в останній третині лактації (жирність в середньому становить 4.46 %)
• Низька продуктивність < 20 кг молока на добу сприяє ожирінню тварин в останній третині лактації

• Низький вміст жирів у всього стада
• Вміст білків також дуже низький на всіх етапах лактації
• Ознаки дуже низького споживання кормів і, як наслідок, енергодефіциту
• Наслідки слабкого загального споживання корму: ацидоз
• Різке зниження надоїв молока з 1-ої по 2-гу третину лактації в середньому по стаду = погане утримання молока
• В результаті – порушення обміну речовин у новотільних корів

• Стародійні корови в останній третині лактації
• На що слід звернути увагу: дуже високий вміст жиру і білка = ризик ожиріння!
• особливо для тварин з низькими показниками – контролювати фізичний стан (вгодованість)!
• Тварини з надлишковою вагою повинні проходити сухостійний період
• У разі необхідності – також передчасний початок сухостійного періоду
  (BCS ² <= 3.75)

Не тільки консистенція, але й неперетравлені частинки корму дають висновок щодо травлення, особливо в рубці.

При високому вмісті неперетравлених зерен у посліді (наприклад, злакових, кукурудзяних) існують такі можливі причини:

• Слід перевірити кукурудзяний силос та подрібнені злаки. Зерна в кукурудзяному силосі повинні бути не тільки побиті, але й подрібнені.
• Недостатня кількість швидко доступних вуглеводів в рубці, наприклад, при відгодівлі свіжим кукурудзяним силосом з високою часткою стійкого крохмалю, призводить до браку енергії бактерій кишки та гіршої травної роботи.

Оптимальний послід лактуючої корови (оцінка 3):

• Занадто велика швидкість проходження корму, яка виникає внаслідок згодовування багатьох легко розчинних вуглеводів у раціоні (велика кількість злаків, крохмалистої силосної кукурудзи) або випасання (швидко засвоюваний протеїн).
• Дефіцит азоту / білка в рубці призводить до зниженого травлення.

Якщо в рубці знаходиться занадто мало енергії або білку, то під час перетравлення та синтезу бактерій відбуваються невідповідні процеси, а травна робота не є оптимальною. При занадто великій швидкості проходження корму не вистачає часу на травлення в рубці і довгі волокна потрапляють в кишечник.

Для того, щоб оцінити неперетравлені компоненти або довгі волокна в посліді, рекомендується просіяти послід за схемою, представленою в наступному підрозділі.

Покладіть кілька фекалій (близько 100 мл) у кухонне сито (розмір вічка 1,5 мм) і промийте великою кількістю води, поки в ситі не залишиться грубий неперетравлений матеріал. Потім з фрагментів кукурудзи зробіть цілі кукурудзяні зерна і перевірте, чи є в них ще крохмаль або чи це лише оболонка зерна. Потім перевірте компоненти волокна в ситі. При гарному травленні всі інгредієнти повинні бути довжиною <0,5 см.

Оцінка посліду повинна бути проведена приблизно в 5% стада.

У випадку розбивки на групи, доцільно провести оцінку посліду кожної окремої групи в разі, якщо відгодівля розбита на різні раціони.

Оцінка втрат через послід

Жменя посліду = 100 мл відповідає при щоденній кількості посліду 40-50 кг на корову близько 1/400 загального об’єму посліду.

1 зерно на 100 мл відповідає 400 зернам в день, які виділяються неперетравленими. Одне ядро кукурудзи в силосі важить близько 0,3 г, так що при виведенні 400 зерен в день можна розрахувати втрату крохмалю в 120 г.