Кукурудза у годівлі великої рогатої худоби

Цікаво, як відбувається перетравлення їжі коровами? Тоді дізнайтеся про основи фізіології травлення та потреби в поживних речовинах жуйних тварин, а також отримайте практичні рекомендації щодо відгодівлі молочної худоби кукурудзою, завдяки яким можна збільшити надої.

  Раціон     Раціон     Молоко     Молоко     Рот і     Стравохід     Рот і     Стравохід     Книжка і     Сичуг     Книжка і     Сичуг     Рубець і     Сітка     Рубець і     Сітка     Тонка кишка     Тонка кишка     Товста кишка     Товста кишка     Послід     Послід  

Не вибрана область

Натиснувши на одне із семи секцій на будові корови, ви отримаєте детальну інформацію щодо особливостей годівлі ВРХ та обмінних процесів, які відбуваються в травному тракті тварини.

Параметри Трав'яний силос
(1-ий зріз)
Кукурудзяний силос
Суха речовина (СР), % 30-40 30-37
Сира зола, % у СР < 10 < 4
Сирий білок (XP), % СР < 17 < 9
Сира клітковина, % СР 22-25 17-20
NDF, % у СР 40-48 35-40
ADF, % у СР 24-28 21-25
ELOS, % СР > 68 > 67
Газоутворення, мл/200 мг СР > 50 Дані відсутні
Структурна цінність (SW) 2.6-2.9 1.5-1.7
Крохмаль, % у СР -- > 30
Цукор, % у СР 3-8 --
ME, МДж/кг СР > 10.6 > 11
Система чистої енергії лактації (NEL), МДж/кг СР > 6.4 > 6.6
Сирий білок (nXP), г/кг СР > 135 > 132
RNB, г/кг СР < +6 від -8 до -9

Джерело: LUFA North-West

Окрім адаптованого складання та вирахування раціону, надзвичайно важливою є, перш за все, організація стайні та кормового жолобу з огляду на здоров'я рубця. Розрахунок корму служить хорошим орієнтиром. Вирішальними на практиці є система контролю корму та контроль худоби.

Для того, щоб рубець міг функціонувати фізіологічно, і, якщо це можливо, без коливань значення рН, важливою передумовою є однорідно змішаний раціон та однорідна подача корму протягом дня (регулярне споживання). Раціон в годівниці повинен мати вміст сухої речовини принаймні від 35% до максимально 45%, оскільки в цьому діапазоні можливо досягти найбільшого споживання. Занадто вологий раціон (< 35%) показує, з одного боку, знижене структурне значення (розм'якшення структури), а з іншого боку, тварини поглинають з раціоном багато насичуючої води. Сухі раціони (> 45% маси сухої речовини), як правило, розшаровуються, тобто, сухий корм (наприклад, комбікорм) осідає внизу, а худоба їсть вибірково. Тому, надмірно вологий і занадто сухий раціон приводять до коливань pH у рубці і підвищують ризик ацидозу. Селективне споживання визнається тим, що тварини сильно переміщують корм в жолобі в різні сторони або що через поданий раціон видно отвори подачі корму.

Занадто тривале або агресивне змішування корму в міксер-кормороздатчику також негативно впливає на структуру корму, і існує ризик «розмивання». Структура корму руйнується. Порядок загрузки міксера-кормороздатчика та час змішування повинен бути адаптований до використовуваного корму та технології міксера-кормороздатчика. Для широко використовуваних міксерів-кормороздатчиків з вертикальним шнековим механізмом рекомендується наступна послідовність заповнення:

  • солома, сіно або люцерна
  • концентрати та мінерали
  • трав’яний силос
  • кукурудзяний силос
  • соковитий корм, наприклад, пресований жом або пивна дробина

Перевантажений міксер-кормороздатчик зношені шнеки, тупі ножі та протирізальна пластина в силосорізці також можуть призвести до перетворення раціону в пюре.

Візуально «ідеальний» раціон в жолобі повинен знову збільшитися в об’ємі після того, як його стиснули в руці. Цей тест служить для перевірки структурної активності в рубці. Контроль за кількістю споживаного корму щодня забезпечує важливу інформацію про енергопостачання та прийняття їжі. Худобу слід годувати щонайменше один раз, а краще двічі на день, а перед годуванням жолоб для годівлі слід відповідно очистити.

Фізична структура раціону

  • Наявність досить довгих частинок → служать для утворення в рубці клітковинного шару
  • Клітковинний шар є основною передумовою для фізіологічної функції рубця


Основні передумови:

  • Змішування
  • Скорочування
  • Пережовування


Хороший контроль за структурою забезпечується простим тестом:

  • Відчувається поколювання, коли корм стискають в руці
  • Після сильного здавлювання, корм знову набухає в руці
  • Немає занадто довгих частинок в раціоні, які можна було б вибрати (солома, трав'яний силос)
  • однорідна маса корму
  • Довжина подрібнення 4-6 мм для кукурудзи і до 4 см для трави достатня для стабільного клітковинного шару

Контрольний показник:
можна вибрати частинки розміром більше половини рота!

Відмінним інструментом для визначення та оцінки кормової структури в раціоні є кошик для подачі корму. Можна визначити розміри часток і перевірити точність в різних точках корита. Крім того, свіжозмішані раціони можна порівняти у їх складі з залишковими кормами для перевірки вибору кормів.

Блок-шейкер складається з системи з трьохчастинковою ситовою коробкою, яка розподіляє просіяний корм на три фракції через різні розміри ситового отвору. У нижче наведеній таблиці показані розміри частинок трьох сит з відповідними бажаними співвідношеннями в раціоні.

Рекомендовані пропорції за масою у блок-шейкері під час згодовування повнораціонної суміші (TMR)

Решітний стан Рекомендовані пропорції маси повнораціонної суміші (TMR)
Приймальне сито (> 1.9 см) мін. 6-10%
Середнє сито (< 1.9 см → 0.8 см) 30-50%
Нижнє сито (< 0.8 см) 40% - макс. 60%

Джерело: Інформаційний довідник DLG, 1/2001

Джерело: Інформаційний довідник DLG, 1/2001

Застосування блоку-шейкеру виконується за певним шаблоном.

Приблизно 300 г вихідної речовини (щонайменше 200 г до максимум 400 г) засипають у верхнє сито складеного решітного стану.

2_r_16_9_res_1170x659.jpg

Решітний стан слід сильно потрусити над гладкою поверхнею згідно з наступною рекомендацією: Потрусити кожну сторону 5 разів по горизонталі, потім повернути коробку на чверть за годинниковою стрілкою і знову потрусити. Під час однієї спроби в цілому має бути виконано 40 струшувальних рухів.

Згодом пропорції з різних сит зважують кухонними вагами, а відсоток розподілу на трьох ситах визначається на підставі кількості, зваженої на початку.

Для оцінки частково змішаних раціонів, при яких корови також можуть споживати комбікорми через транспондерну станцію, комбікорм на транспондері повинен бути розподіленим пропорційно за масою частці в нижньому ситі.

Вибірка залишків корму за допомогою блок-шейкеру у порівнянні з первинно поданим раціоном дає інформацію про те, чи рівномірно тварини їдять раціон. Якщо залишки корму істотно відрізняються у складі від свіжого поданого раціону, то тварини не споживають раціон рівномірно. Вибір корму, наприклад, компоненти комбікорму, в сухому раціоні можуть призвести до структурного дефіциту та ацидозу, хоча в раціон входить вирахувана шляхом підрахунку достатня кількість сирої клітковини.

Рекомендовані вагові частки є приблизними. Раціони з вираженим вмістом трав’яного силосу завжди залишають значно більші пропорції у верхній ситовій коробці.

Недобір 6% у верхньому ситі, а також перебір 60% в нижньому ситі слід розглядати як критичні показники з точки зору забезпечення структури.

Забезпечення молочних корів енергією та поживними речовинами є необхідною умовою для доброго здоров'я, фертильності та продуктивності тварин.

Тому особливо важливо знати потреби корів та планувати їх раціон та його склад якомога краще. Особливе значення мають два пункти:

1. Якість та енергетичний вміст використовуваних кормів
2. Фактичне споживання корму тваринами

Нижче наведено найважливіші показники постачання енергії та білка. Крім того, необхідно вживати заходів задля забезпечення тварин необхідною кількістю макро-, мікроелементів та вітамінів.

Потреба в енергії

Оцінка поживних речовин кормів та вимоги щодо потреб лактуючої худоби ґрунтуються на системі чистої енергії лактації (NEL) з одиницею вимірювання мегаджоуль (МДж). З огляду на потребу в енергії необхідно провести різницю між потребою в харчуванні для підтримки життя та потребою в енергії для продуктивності.

Потреба в харчуванні Потреба в енергії
Потреба в харчуванні для підтримки життя залежить від живої маси тварин і характеризує кількість поживних речовин зрілої, нелактуючої, нетільної корови, необхідних для підтримки важливих метаболічних процесів. Додаткова потреба в енергії для продуктивності обумовлена споживанням поживних речовин для утворення молока, споживання енергії, росту плода та інших тканин під час тільності.

Вимоги до потреби в харчуванні для підтримки життя молочних корів різних живих мас

Дана таблиця зображує вимоги до потреби в харчуванні для підтримки життя молочних корів різних живих мас.

Жива маса, кг Потреби в харчуванні для підтримки життя,
МДж NEL/день
500 31.0
550 33.3
600 35.5
650 37.7
700 39.9
750 42.0
800 44.1

Джерело: Товариство харчової фізіології, 2001

Потреба в енергії на кг молока в залежності від жирності

Залежно від вмісту жиру в молоці, при утворенні молока повинні враховуватися енергетичні добавки, зазначені в наступній таблиці.

Жирність молока, % Потреби в харчуванні для підтримки життя,
мгДж NEL/день
3.0 2.9
3.5 3.1
4.0 3.3
4.5 3.5
5.0 3.6

Джерело: Товариство харчової фізіології, 2001

Корова вагою 650 кг потребує щоденно 153,2 МДж NEL енергії при утворенні молока 35 кг в день з жирністю молока 4,0%.

Потреба у білках

Через мікробіальне перетравлення в рубці, забезпечення сирим білком через корм мало говорить про якість білка в тонкому кишечнику. Як мікроорганізми в передніх відділах шлунку, так і сама корова в тонкому кишечнику повинні оптимально забезпечуватися білком. Оцінка білка у молочних корів ґрунтується на кількості корисного сирого білку в тонкому кишечнику, так званому показнику засвоєного білка (nXP).

nXP складається з білка в рубці, що не розщеплюється (UDP), і мікробного білка. Він розраховується за допомогою UDP і енергетичної цінності для відповідного корму.

В наступній таблиці наведені довідкові значення для забезпечення nXP, розділені на життєво необхідну потребу і потребу для продуктивності залежно від живої маси і надою молока.

Наприклад:

Корова вагою 650 кг з надоєм молока 30 кг і вмістом білка в молоці 3,40 % має потребу в 3000 г nXP на добу.

Орієнтовні дані для забезпечення корів корисним сирим білком (nXP)

Значення, наведені в даній таблиці, можуть бути використані як орієнтовні дані для забезпечення молочних корів корисним сирим білком.

Забезпечення nXP, г/доба
500 кг 390
550 кг 410
600 кг 430
650 кг 450
700 кг 470
750 кг 490
800 кг 510
Утворення молока
Молоко 3,2% білків 81 г/кг молока
Молоко 3,4% білків 85 г/кг молока
Молоко 3,6% білків 89 г/кг молока

Джерело: Товариство харчової фізіології, 2001

Споживча потреба молочних корів у різні періоди лактації (вага: 650 кг; порода: Голштинська)

У наведеній нижче таблиці надано рекомендації щодо забезпечення молочних корів в різні періоди лактації з урахуванням зазначеного споживання корму.

Показники Рання лактація Середня лактація Пізня лактація Сухостійні корови
Бажана кількість споживання корму кг маси сухої речовини в день мін. 21 > 21 18-21 12-15
Вміст енергії МДж NEL/кг Т 7.0-7.3 6.7-7.0 6.5-6.7 5.3-5.7
Вміст білка г nXP на кг маси сухої речовини 165-175 145 - 165 140-145 100-125
Крохмаль та цукор г на кг маси сухої речовини 150 - макс. 250 110 - макс. 225 75-225 Дані відсутні
Стійкий крохмаль г на кг маси сухої речовини 20-50 20-50 макс. 25 Дані відсутні
Структурне значення мін. 1.1-1.15
мін. 1.1 мін. 1.0 мін. 2.0
Жир-сирець г на кг маси сухої речовини макс. 45 макс. 45 макс. 45 макс. 40
Сира клітковина г на кг маси сухої речовини мін. 150-180 мін. 150 - 190 мін. 150 мін. 260
Рубцевий азотистий баланс (RNB) г на кг маси сухої речовини 0-1 0-1 0-1 0

Джерело: Товариство харчової фізіології, 2001

Під час фази вигодовування (з 3 тижнів до отелення) необхідно знову збільшити енергетичну концентрацію раціону, оскільки з ростом плода засвоєння корму зменшується!

Рекомендується «призвичаювати» мікроорганізми рубця до кормових компонентів раціону вигодовування; підгодівля концентрованими кормовими компонентами.

Найважливішими економічними цілями раціону молочної худоби є:

  • високе забезпечення грубим кормом (ціль: принаймні 40% молока з грубого корму)
  • низькі витрати на корм (близько 80% варіативних витрат - витрати на корм)
  • низька норма витрат комбікорму на кг надоєного молока, (ціль: 250 г/кг молока)
  • низькі витрати на комбікорм на 1 кг надоєного молока

Досягнення цих цілей можливе лише за таких умов:

a) Розрахунки раціонів оптимально адаптовані до рівня продуктивності та індивідуальних умов підприємства, а в процесі експлуатації здійснюється безперервний контроль;

b) В якості кормової бази доступний високоякісний власний грубий корм, тобто кукурудзяний та трав’яний силос.

Економічний аналіз показує, що більш високий рівень кукурудзяного силосу в раціоні має позитивний економічний ефект на витрати на корм та на виробництво молока у порівнянні з раціонами на основі трав’яного силосу. В середньому, витрати на корм для фермерських господарств з часткою силосу кукурудзи > 70% нижчі на 1,5 центи/кг кількості молока з корекцією енергії (ECM), у порівнянні з фермами, де частка силосу кукурудзи перевищує 50%, відповідно до критерію «вміст силосу кукурудзи в кормах». Кількість молока з грубого корму також зростає у господарствах з великою часткою кукурудзяного силосу. Завдяки високій енергетичній цінності кукурудзяного силосу, норма витрат на комбікорм на підприємстві знижується.

Джерело: LWK NRW, Milchviehreport, 2011

Раціони на основі кукурудзяного силосу

Раціони на основі кукурудзяного силосу, як правило, мають більшу щільність енергії у порівнянні з раціонами на основі трав’яного силосу. Проте, вміст білка в цих раціонах нижче, і для збалансування необхідні більші кількості білкового корму або кормової сечовини. Структурна цінність раціону залежить від довжини подрібнення кукурудзяного силосу, але вона завжди нижча, ніж у раціонах на основі трав’яного силосу. Це вимагає особливої ​​уваги під час щоденної годівлі. На практиці, майже всі раціони на основі кукурудзи в залежності від складу, вмісту сухої речовини і групи подачі доповнюються добре нарізаним структурним кормом (солома, сіно, люцерна) масою 0,5-3 кг. Це забезпечує рівномірний розподіл у міксері-кормороздавачу та сприяє повторному пережовуванню.

Використання зернових культур не рекомендується в раціонах з високим рівнем силосованої кукурудзи, оскільки частка крохмалю, особливо нестійкого крохмалю, і цукру швидко стає занадто високою у рубці і може призвести до метаболічних розладів (ацидоз). Особливо в першій фазі лактації корови дають найбільше молока і вимагають високої щільності енергії в раціоні, що дуже добре досягається кукурудзяним силосом. При низькій удійності молока, наприклад, у корівнику стародійних корів, існують також обмеження на використання кукурудзяного силосу, багатого на крохмаль. Високий вміст крохмалю в раціоні несе ризик ожиріння. Раціон з високою щільністю енергії має в будь-якому випадку бути «розбавлений» соломою або трав'яним силосом.

Особливу увагу також слід приділити подачі комбікормів на станції транспондера. У корівнику стародійних корів розподіл повинен базуватися не тільки на виробництві молока, але і на оцінці фізичного стану тварин (BCS). На фермерських господарствах, що відгодовують тварин повнораціонною сумішшю (TMR), утворення продуктивних груп сприяє економічному забезпеченню тварин, яке одночасно відповідає їхнім потребам.

При високому рівні кукурудзяного силосу у відгодівлі не потрібно прагнути досягти максимального вмісту крохмалю в силосній кукурудзі. Складання раціонів жуйних цілком можливе з часткою крохмалю від 30 до 35 %. Дуже високий рівень крохмалю може перевищувати рекомендовані пропозиції щодо крохмалю в загальному раціоні.

Раціони на основі трав'яного силосу

Раціони на основі трав'яного силосу забезпечують, як описано вище, більш високий рівень сирої клітковини, одночасно зменшуючи щільність енергії в основному раціоні. Кукурудзяний силос, який використовується у цьому випадку, повинен мати високу щільність енергії та високий рівень крохмалю, щоб компенсувати брак енергії. Особливо при згодовуванні послідовних вирубних штампів трав'яного силосу (третій і четвертий зрізи) енергопостачання з фракції силосної кукурудзи стає ще більш важливим. В роки з гарним рівнем врожаю для господарств з високим рівнем трав'яного силосу рекомендується високий зріз кукурудзи з тим, щоб ще більше підвищити щільність енергії (див. «Метод високого зрізу»). Оскільки кукурудзяний силос забезпечує високий рівень стійкого крохмалю (bXS) лише протягом перших кількох тижнів після силосування, зернова кукурудза, кукурудзяний карнаж та силос зернової кукурудзи особливо корисні в раціонах на основі трав'яного силосу як джерело крохмалю.

Забезпечення структури через використання соломи також відбувається у вологому або дрібно нарізаному молодому трав'яному силосі, але, як правило, у меншій мірі, ніж у раціонах на основі кукурудзи (до максимально 1 кг соломи). Залежно від вмісту крохмалю використовуваного кукурудзяного силосу, у трав'яному раціоні недостатність крохмалю в рубці також може бути добре доповнена зерновими культурами.

kws-ration-01.png

Як з економічної, так і з фізіологічної точки зору, потрібно уникати неправильних раціонів або помилок у годівлі.

При годівлі молочної худоби можуть виникнути наступні помилки:

  • Кормовий раціон, що не відповідає раціону жуйних тварин, з компонентами, бідними на сиру клітковину, або з високим вмістом комбікорму. Наслідки: зменшення споживання кормів та ацидоз;
  • Раціон, недостатньо пристосований до рівня продуктивності тварин, з надто низькою щільністю енергії та відносно високим вмістом сирої клітковини. Результат: відсутність енергії у тварин, втрата ваги, порушення обміну речовин (кетоз).

У наведеній нижче таблиці представлені 3 раціони з різною пропорцією кукурудзяного силосу (75%, 30% та 50%) однакової якості.

Вплив різних пропорцій кукурудзяного силосу в раціоні молочної худоби на склад загального раціону

Склад збагаченого основного раціону в кг свіжої маси Основний раціон на основі кукурудзяного силосу
(25% ТС / 75% КС)
Основний раціон на основі трав’яного силосу
(70% ТС / 30% КС)
Баланс кукурудзяного та трав’яного силосів (50% ТС; 50% КС)
Трав’яний силос 1-й зріз, молодий
35% маси сухої речовини (18% XP, 23% XF 6,3 MJ NEL)
10 кг 30 кг 21 кг
Хороший кукурудзяний силос
38% маси сухої речовини (34,5% XS; 6,7 MJ NEL; 15% bXS)
30 кг 12 кг 21 кг
Кукурудзяний карнаж
60% маси сухої речовини (8,0 MJ NEL/кг)
1.5 кг 6 кг 3.5 кг
Рапсовий шрот (6,4 MJ NEL; 34% RP) 4 кг 1 кг 2.5 кг
Параметри раціону
Достатньо для кг молока/день з NEL або nXP 28.6 / 29.6 28.7 / 28.2 29.0 / 29.3
кг молока з грубого корму в день 15 15 15.3
Споживання маси сухої речовини на жолобі кг/день 19.4 19.6 19.6
Рубцевий азотистий баланс г/день 12 22 20
Корисний сирий білок г/кг маси сухої 153 146 149
Вміст енергії МДж NEL/кг маси сухої речовини 6.8 6.76 6.76
Вміст сирої клітковини г на кг маси сухої речовини 172 180 178
Структурне значення (SW) 1.45 1.89 1.70
Нестійкий крохмаль + цукор (XZ + XS – bXS) г на кг маси сухої речовини 223 201 209
Cтійкий крохмаль (bXS) г на кг маси сухої речовини 37 35 35

З метою забезпечення порівнянності раціонів для кожного варіанту передбачається однакове споживання кормів та потенціал удійності молока 28-29 кг однієї корови на добу. Всі три раціони представляють збагачені змішані раціони при середньому вмісті енергії 6,8 МДж NEL/кг маси сухої речовини. Тварини, які виробляють понад 29 кг нормалізованого за енергією молока в день, повинні отримати на жолобі в доповнення до раціону корм для молочної продуктивності молока.

Раціон з акцентом на кукурудзяний силос постачає велику кількість енергії та крохмалю при помірному використанні кукурудзяного карнажу, баланс азоту в рубці повинен бути компенсований 4 кг ріпакового шроту на тварину в день. Раціон з акцентом на трав’яний силос з високою часткою трав’яного силосу постачає високу кількість сирого протеїну, тому необхідні лише відносно невеликі об’єми ріпакового шроту. Для порівняння, в даному випадку необхідне використання корму, що містить крохмаль, наприклад, кукурудзяний карнаж, щоб компенсувати меншу щільність енергії у грубому кормі і забезпечити необхідну кількість стійкого крохмалю (bXS). В раціоні з грубим кормом з 50% трав’яного та 50% кукурудзяного силосу, використання ріпакового шроту та кукурудзяного картонажу має бути рівномірним з точки зору обсягу для збалансування раціону. Раціон на основі кукурудзи містить 223 г/кг маси сухої речовини нестійкого крохмалю та цукру і, таким чином, залишається нижче максимально рекомендованого рівня Німецького сільськогосподарського товариства (DLG) 250-280 г/кг маси сухої речовини. Цей раціон має структурну цінність 1,45 і відповідає потребам жуйних, а також, враховуючи ці показники, не виявляє занадто високу частку легко ферментованих вуглеводів.

Використання зернових культур у поєднанні з кукурудзяним силосом (15% bXS) та цільовим значенням від 30 до 50 г стійкого крохмалю (bXS) не рекомендується в цьому раціоні, тому що зернові культури забезпечують лише швидко ферментовані вуглеводи і виявляють низький рівень bXS.

Раціони на основі трав’яного силосу містять низькі рівні нестійкого крохмалю і цукру, доцільним є – в залежності від вмісту крохмалю використовуваного кукурудзяного силосу – додавання зернових культур до джерел стійкого крохмалю (зернова кукурудза, кукурудзяний карнаж). У цьому прикладі, завдяки використанню 6 кг кукурудзяного карнажу, раціони на основі трав'яні досягають такого ж рівня стійкого крохмалю, як і раціони на основі кукурудзи (35 та 37 г/кг маси сухої речовини відповідно). Вміст стійкого крохмалю та цукру все ще досить низький при 201 г/кг маси сухої речовини. При метаболізмі в рубці з крохмалю виробляється пропіонова кислота. Це найважливіший структурний елемент для утворення глюкози у великої рогатої худоби. Тому вміст утвореної пропіонової кислоти є важливим фактором для продуктивності корів, і його не слід недооцінювати. У високопродуктивних стадах вміст легко ферментованих вуглеводів та цукру в рубці не повинен бути занадто високим (> 280 г/кг маси сухої речовини), але також не надмірно низьким (< 200 г/кг маси сухої речовини). Три приклади раціону показують, що цілеспрямоване використання комбікормів дозволяє збалансувати кожну основу грубого корму відповідно до рекомендацій щодо забезпечення. У випадку роздачі додаткового комбікорму у поєднанні з цим раціоном необхідно мати на увазі структурне значення та вміст крохмалю в загальній відгодівлі.

kws-ration-02.png

Таким чином, задля гарної удійності корм не повинен містити високої частки зернових, особливо в раціоні на основі кукурудзи, тоді як це було б доцільним в раціоні на основі трави. Структурна цінність при повному додаванні комбікорму не повинна перевищувати значення 1,1 в розрахунку, оскільки інакше будуть порушені відповідні принципи відгодівлі жуйних.

Необхідний рівень споживання кормів у молочних корів залежить від рівня продуктивності та концентрації енергії в раціоні кормів.

У таблиці нижче показано необхідне надходження сухої речовини для задоволення NEL-потреби молочної корови живою масою 650 кг при різній концентрації енергії в кормі в залежності від удійності. На практиці підвищені раціони можуть мати енергетичну щільність від 7,0 до 7,3 МДж NEL / кг маси сухої речовини. Вищі показники навряд чи можливі. Це одна з причин того, чому високий загальний обсяг споживання кормів настільки важливий для досягнення високого рівня продуктивності.

Споживання сухої речовини молочною коровою живою масою 650 кг

Корова споживає майже однакову кількість їжі в обох випадках, але є суттєва різниця в 10 кг молока між високою та низькою щільністю енергії.

МДж NEL/кг маси сухої речовини
Молоко,
кг/д
  5.2 5.6 6.0 6.4 6.8 7.2 7.6
10 13.6 12.6 11.8 11.0 - - -
15 - 15.6 14.5 13.6 12.8 - -
20 - 18.6 17.3 16.2 15.2 14.7 -
25 - - 20.0 18.8 17.7 16.7 15.8
30 - - 22.8 21.4 20.1 19.0 18.0
35 - - - 23.9 22.5 21.3 20.2
40 - - - 26.5 25,0 23.6 22.3
45 - - - - 27.4 25.9 24.5
50 - - - - 29.8 28.2 26.7

Джерело: Товариство харчової фізіології, 2001

У першій третині лактації бажана енергетична щільність складає щонайменше 7,0 МДж NEL/кг маси сухої речовини. При енергетичній щільності 7,2 МДж NEL/кг маси сухої речовини і вживанні корму 21,3 кг маси сухої речовини, енергії достатньо для отримання 35 кг молока в день.

З метою енергозабезпечення вищих результатів удійності, корова повинна була б реалізувати більш високий рівень споживання кормів або мобілізувати резерви тіла.

На практиці середнє споживання кормів стадом становить від 21 до 25 кг маси сухої речовини на тварину на добу. Вищий рівень споживання кормів в середньому в стаді дуже рідкісний і досягається лише в окремих випадках, коли мова йде про багаторазово лактуючу велику рогату худобу з великою живою вагою.

Телиці, зокрема, в середньому мають значно слабший загальний обсяг споживання кормів, ніж корови, які народжували багато разів (від -8 до -10%) та споживають значно менші об’єми під час одного походу до годівниці. Наприклад, результати експерименту навчально-випробувального центру LVZ Futterkamp (2012) показали, що телиці майже 7 раз на день ходили до годівниці та спожили в середньому 18,9 кг маси сухої речовини кормів, тоді як корови, які народжували багато разів, в середньому спожили 21,4 кг маси сухої речовини кормів, відвідавши годівницю 6,5 разів. Фізіологічно споживання кормів зазвичай становить приблизно на 20-25% нижче в перші 4-6 тижнів після отелення. Це завжди слід враховувати при плануванні раціону.

Веендовський метод був розроблений в 1860 році Вільгельмом Хеннебергом у м.Веенде поблизу Геттінгена і є все ще визнаним і поширеним методом аналізу. Розрахунки раціону проводяться відповідно до параметрів, визначених веендовським методом. Він служить еталонним методом для багатьох нових аналітичних методів.

Це так званий метод мокро-хімічного дослідження, в якому визначаються наступні фракції:

  • суха речовина
  • чиста зола
  • сира клітковина
  • сирий білок
  • жир-сирець

Після визначення сухої речовини (сушка при 105 °С в сушильній шафі), зразок корму спалюють в муфельній печі при температурі 550 °С. Органічна речовина повністю горить і залишається неорганічний залишок, що складається з макро- та мікроелементів, а також прилиплого бруду. Органічна речовина містить засвоювані поживні речовини.

Вміст сирого протеїну розраховується за часткою азоту в зразку, і тому містить білки, а також небілкові азотні сполуки, наприклад, вільні амінокислоти, кислотні аміди та всі азотомісткі сполуки. Сирий білок визначається методом К’єльдаля, зразок підкисляють, лугують і переганяють, щоб визначити вміст N в зразку. Вміст N множиться на коефіцієнт 6,25 для визначення вмісту сирого білка, оскільки білок містить 16% азоту (100/16 = 6,25). Визначення вмісту жиру-сирця здійснюють за допомогою жирних розчинників. Частка жиру-сирця потім включає всі фракції, які розчинні у цьому агенті. До них належать, крім основної складової жирних кислот, також жиророзчинні вітаміни, віск, ефірні олії.

Сира клітковина – це залишок зразка, що не містить жиру, азоту та золи, який нерозчинний у кислотах та лугах. Вона включає целюлозу, лігнін і пентозани.

Група N-вільних екстрактивних речовин розраховується математичним шляхом, і є різницею між органічною речовиною та сумою сирого білку, жиру-сирця сирої клітковини.

N-вільні екстрактивні речовини включають крохмаль, цукор та геміцелюлози.

Переваги веендовського методу:

  • забезпечення хороших повторюваних результатів
  • легке виконання
  • безперервне використання на міжнародному рівні протягом дуже довгого періоду часу
  • надання великої кількісті даних про всі компоненти корму

Недоліки веендовського методу:

  • відсутня інформація про вміст спеціальних поживних речовин, таких як, наприклад, амінокислоти, крохмаль і цукор
  • брак розпаду вуглеводів у N-вільних екстрактивних речовин та сирої клітковини

У 1967 році ван Соест запропонував новий аналітичний метод для поліпшення диференціації вуглеводів. Тут фіксуються лише групи речовин і хімічно не визначені речовини. Важливим удосконаленням веендовського методу є розбиття на внутрішньоклітинні речовини та скелетні речовини.

Фракції сирої клітковини та N-вільних екстрактивних речовин можуть бути додатково поділені відповідно до цієї системи. Таким чином, сума скелетних речовин називається нейтрально-детергентною клітковиною (НДР). НДР включає целюлозу, геміцелюлозу та лігнін. У процесі аналізу розчином миючого засобу з сірчаною кислотою геміцелюлоза розчиняється зі скелетних речовин. Решта складається з целюлози та лігніну. На сьогоднішній день, поєднання цих двох методів аналізу є міжнародним стандартом.

Рисунок нижче ілюструє частини розширеного веендовського методу за методом ван Соеста і показує відмінності від класичного веендовського методу.

Детальне зображення вуглеводів за веендовським аналізом та розширеним методом веендовського аналізу за ван Соестом

kws-veendovskyj-analiz-01.jpg

NFC = неструктурні / легкозасвоювані вуглеводи

NDF = нейтрально-детергентна клітковина

NDF являє собою повну фракцію клітковини рослини

ADF = кислотно-детергентна клітковина

ADL = лігнін

NDF та ADF містять також силікати та кремнієву кислоту

Після завершення процесу золоутворення визначають показники NDF org і ADF org.

  • У роті відбувається інтенсивне подрібнення корму шляхом жування → виведення продуктів газоподібного метаболізму (CO2 і CH4) через рот.
  • Кількість слини 100-200 л на добу для молочних корів; значення pH в слині 8,2-8,4.
  • Бікарбонат натрію в слині в якості буферної речовини для рубця; стабілізує значення pH під час жування.
  • Приблизно через 30-70 хвилин після прийому корму вміст рубця за кілька разів повертається у ротову порожнину, знову пережовується і знову проковтується.
  • Емпіричне значення: більше 60% тварин повинні пережовувати, лежачи.
  • Кількість жувань на шматок дає інформацію про структурне забезпечення тварини. В середньому, у періоді лактації у корови має бути не менше 55 жувань на шматок. Якщо жувань менше, то це свідчить про дефіцит структури корму і обмежену кількість пережовувань. Результат: Ацидоз.
  • Якщо жувань на шматок > 70, у рубці корови у стадії лактації занадто мало енергії по відношенню до структури.
  • Бажано, щоб у тварин у сухостійний період було 70 жувань.
  • Під час випасу: емпіричне значення – 1 кг засвоєння сухої речовини корму за годину можливе при активному випасі.


Пильнуйте за годівлею корів!

  • Корови дуже перебірливі. Можуть вибирати компоненти корму, що перевищують половину ширини ротової порожнини (наприклад, довгий трав'яний силос, довга солома, картопля і т.д.).
  • Кожен відбір у загальному змішаному раціоні повинен оцінюватися негативно, оскільки це може призвести до порушень у флорі рубця.


Як розпізнати перебірливу поведінку в їжі?

  • Тварини штовхають корм туди-сюди перед тим, як з’їсти, тому що частинки концентрованого корму стікають вниз відповідно до сухого раціону.
  • В представленому раціоні наявні прогалини.
  • Залишки корму значно відхиляються від свіжозмішаного корму за зовнішнім виглядом і розміром частинок (контроль за допомогою сепаратора).


Підказка: Помітно виступаючий рот під час прийому корму може бути ознакою дефіциту структурності в раціоні. Корова тримає рот в горизонтальному положенні, щоб дрібні часточки не випадали з ротової порожнини під час жування.

Шлунково-кишковий тракт жуйних тварин складається з 4 різних шлунків: сітка, рубець, книжка та сичуг. Сичуг, що прилягає до тонкої кишки, виконує функцію шлунка нежуйних тварин, оскільки в ньому переважає ферментативне травлення. У так званих передшлунках (сітка, рубець та книжка) травлення відбувається за допомогою мікроорганізмів (бактерії, гриби, найпростіші). Таким чином, жуйна тварина може розщепити та засвоїти целюлозу і геміцелюлозу. Сумарна потужність чотирьох шлунків становить близько 180-230 л, причому у дорослої великої рогатої худоби рубець займає близько 80% від обсягу шлунку.

Рубець і сітка утворюють функціональну одиницю, яка займає майже всю ліву половину черевної порожнини. Грубо подрібнений корм, який вживає велика рогата худоба, потрапляє спочатку через стравохід в середовище сітки та рубця. У рубці відбувається поділ та розшарування компонентів корму, що схематично показано на рисунку.

Схематичний розріз різних шарів рубця

kws-rubets-01.jpg

У нижній частині рубця накопичуються рідини та тонші компоненти корму за рахунок більшої щільності, в середині утворюється плавуча кірка, так званий волокнистий мат. Це робить можливим обмін газів (головним чином, метану і вуглекислого газу), які виникають під час травлення. Недостатньо подрібнений корм і гази повертаються назад у ротову порожнину шляхом скорочення рубця та сітки.

Під час пережовування виділяються гази, що накопилися під час ферментації, а компоненти корму ще більше подрібнюються, перш ніж вони знову будуть проковтнуті в рубці. У рубці відбувається близько 70% загального травлення великої рогатої худоби.

В одному мілілітрі сичужного соку існує біля 109-1011 бактерій та 106 найпростіших (одноклітинних) та 105 грибів, які відповідають за перетравлення спожитого корму.

Залежно від складу кормів, склад мікроорганізмів змінюється. У цілому, в рубці міститься від 5 до 7 кілограмів чистої свіжої маси мікроорганізмів.

Переважно анаеробні (що не містять кисню) робочі бактерії здатні розщеплювати вуглеводи та білки. Важливою передумовою оптимальної ферментації рубця є адаптація мікроорганізмів до відповідного середовища.

В разі зміни кількості та якості споживання поживних речовин, тобто зміни компонентів корму, потрібно принаймні 4 тижні, поки мікроорганізми не адаптуються до нового складу кормів задля забезпечення оптимальної роботи травлення. З цієї причини зміна кормів ніколи не повинна бути різкою, навпаки, вона повинна відбуватися повільно і плавно. Щоб уникнути втрат продуктивності, потрібно якомога менше порушувати цей тонкий баланс.

Внутрішня поверхня рубця вкрита величезною кількістю папілом, які приблизно в сім разів збільшують поверхню рубця і тим самим сприяють інтенсивному обміну речовин.

Формування ворсинок постійно змінюється за формою, розміром і розподілом в рубці, що в основному залежить від умов харчування. Таким чином, при дуже обмеженій подачі корму ворсинки дуже деградують. Відновлювання росту займає від двох до трьох тижнів при достатній кількісті корму. Попередньо перетравлений корм в рубці потрапляє через сітку до книжки.

Сітка знаходиться безпосередньо поруч із гирлом стравоходу в рубці і переважно бере на себе завдання «просіяти» проковтнутий корм. Дрібні частки поступають звідси прямо до книжки. Процеси травлення в книжці не відбуваються.

Оптимальне функціонування рубця є основною передумовою високого споживання кормів, ефективного використання кормових інгредієнтів та низького впливу на навколишнє середовище.

Мікроорганізми, що беруть участь у травленні в рубці, тісно пов'язані між собою. Наприклад, продукти обміну речовин одного виду, які самостійно не можуть бути засвоєні, стають доступними іншим видам. Склад мікробної популяції, швидкість і об’єм процесів перетворення в рубці та переважаюча величина рН залежать від різних чинників. Особливо важливим тут є поживний склад, кількість споживаного корму та тривалість знаходження корму в рубці (швидкість проходження).

Наприклад, тривалість перебування корму зменшується із збільшенням споживання корму. Отже, швидкість проходження зростає.

Нижче описано перетравлення основних поживних речовин.

Перетравлення вуглеводів в рубці

Вуглеводи присутні в рослинних кормах у двох основних формах. Це так звані «резервні вуглеводи» і «структурні вуглеводи».

До резервних вуглеводів в першу чергу входять сахароза і крохмаль. Вони разом з пектинами належать до вуглеводів без волокон (NFC).

Структурні вуглеводи додатково можна розділити на целюлозу і геміцелюлозу під загальним терміном «сира клітковина». Вони надають живим рослинам стійкість і, отже, в цілому є частиною клітинної оболонки. Структурні вуглеводи також включають лігнін, так звану «деревну масу».

Лігнін є фенольною сполукою і не належить до вуглеводів. Хімічна будова лігніну та частка лігніну в структурних вуглеводах змінюються в залежності від виду рослин.

Лігнін не засвоюється організмом, і тому вміст лігніну визначає засвоюваність раціону. Целюлоза, геміцелюлоза та лігнін суттєво впливають на структурну дію раціону в рубці, оскільки без структурованих кормових часток утворення «плаваючого шару», описаного вище, неможливе, і не може бути ніякого фізіологічного перетравлення в рубці (див. також розділ «Структурне значення силосної кукурудзи»). Структурні вуглеводи згруповані в методиці аналізу кормів у групу нейтрально-детергентної клітковини (NDF). Целюлоза та лігнін утворюють також групу кислотно-детергентної клітковини (ADF).

В розділі «Аналітичні компоненти рослин (веендовський аналіз)» зображений метод веендовського аналізу та розширений метод веендовського аналізу за ван Соестом, а також класифікація аналітичних компонентів рослини.

Резервні вуглеводи можуть перетравлюватися також нежуйними тваринами, тоді як для розпаду структурних вуглеводів необхідні мікроорганізми, такі як ті, що знаходяться в рубці жуйних тварин.

Вуглеводи розпадаються в рубці до коротколанцюгових жирних кислот.

Основними кінцевими продуктами бактеріального розпаду вуглеводів є оцтова, пропіонова та масляна кислоти. Наприклад, щодня виробляється приблизно 3,5 л пропіонової кислоти, 6 л оцтової кислоти та 0,5 л масляної кислоти. Виробництво кислот залежить від рівню рН в рубці. Ідеальний рівень рН становить від 6,2 до 7,0. Значення рН < 6,2 вже називають суубклінічним ацидозом рубця (див. також розділ «Рубцевий ацидоз»).

Крім кислот, під час бродіння виробляється газоподібний метан та діоксид вуглецю. Енергія, що міститься в метані, втрачається безпосередньо у жуйних.

Сформовані коротколанцюгові жирні кислоти поглинаються через стінку рубця. Жирнокислотний склад, тобто співвідношення жирних кислот одна до одної, залежить від поживного складу корму.

Регулювання значення pH рубця відбувається завдяки як дієті, так і слині. Слина містить велику частку бікарбонату натрію і має рівень рН прибл. 11.

Залежно від споживання корму та його складу, велика рогата худоба виробляє приблизно 180-300 літрів слини на день, тим самим буферизуючи кислоти, виділені під час процесу травлення в рубці. Іншим регуляційним механізмом стабілізації середовища рубця є адаптація стінки рубця та ворсинок рубця до складу раціону. Цілеспрямоване і м'яке харчування з високим вмістом крохмалю може значно збільшити проникність стінки рубця для коротколанцюгових жирних кислот.

Занадто високе споживання легкорозщеплюваних вуглеводів, таких як цукор або легко ферментний крохмаль, призводить до швидкого збільшення концентрації пропіонової кислоти і, таким чином, до падіння рівню рН в рубці. Результатом цього може стати ацидоз рубця. У цьому випадку слід скоротити частку крохмалю швидкого розпаду в рубці і збільшити вміст сирої клітковини в раціоні (див. також розділ «Ацидоз рубця»).

Так званий стійкий до дії рубця крохмаль, оскільки він переважно зберігається в зерновій кукурудзі, має високу стійкість і може мікроорганізмами розщеплятися лише значно повільніше. Таким чином, крохмаль зернової кукурудзи або кукурудзяного карнажу є бережливим енергетичним джерелом для рубця і запобігає підвищеній кислотності через надто швидке виділення кислоти.

Велика частина кукурудзяного крохмалю, нерозщепленого в рубці, доступна корові безпосередньо в тонкій кишці як джерело енергії. Тут вона ферментативно перетворюється в глюкозу і може бути використана безпосередньо як енергія для виробництва молока.

Перетравлення білків у рубці

Білки розщеплюються мікроорганізмами рубця головним чином до пептидів, амінокислот та аміаку, а також коротколанцюгових жирних кислот. Коротколанцюгові жирні кислоти поглинаються через слизову оболонку рубця.

Амінокислоти слугують необхідними поживними речовинами для деяких мікроорганізмів флори рубця, поглинаються та метаболізуються ними. Разом з харчовою масою цей білок поступає з рубця в сичуг і тонку кишку у вигляді «мікробного білка». Білки, які не засвоюються бактеріями в рубці, тобто, проходять через систему передніх відділів шлунку тварини неперетравленими, називаються «байпас» (транзитний, нерозщеплений білок (UDP)). Частка UDP залежить від складу запропонованого кормового білка та розщеплення мікроорганізмами в рубці. Нерозщеплений в рубці білок перетравлюється в сичузі та у відділах тонкої кишки за допомогою власних ферментів тіла. Більшість пептидів та амінокислот в рубці розщеплюються на аміак, який використовується численними мікроорганізмами рубця для біосинтезу білків. З перетравлення мікробіологічної маси велика рогата худоба покриває близько 80% добової потреби корисного білка. Кількість білку мікробіологічного протеїну, що поставляється, є достатньою для забезпечення потреби в харчуванні для підтримки життя, включаючи забезпечення удійності молока від 12 до 15 кг. Поєднуючи бактеріальний білок та UDP, одержують кількість білка, який може забезпечити корм після проходження шлунку та кишки. Ця кількість називається використовуваним сирим білком (nXP). Для задоволення потреби у білках вміст nXP стає все більш важливим при великих об’ємах удійності молока.

В зв’язку з цим, азотний баланс рубця (RNB) також має важливе значення. Він виражає внесок корму в потребу в азоті мікроорганізмів рубця і може бути розрахований таким чином:

RNB = XP (сирий білок в кормі)
- nXP (використовуваний сирий білок) / 6,25

Негативне значення означає відсутність білка (азоту) в рубці, а позитивне значення означає, навпаки, надлишок. Тому, в розрахунку раціону має бути значення, максимально наближене до нуля.

Жуйні тварини здатні переробляти азот у так званому «рубцево-печінковому циклі». Під час обміну речовин азот через печінку проходить назад у слину і, таким чином, в рубець. Цей цикл може забезпечити до 50% необхідного азоту. Тому, надлишок білків і, тим самим, азоту в рубці завжди означає підвищений метаболізм печінки та рубця у великої рогатої худоби.

Бажаним значенням для сичужного соку є 10-25 мг NH3/100 мл. В разі, якщо значення становить понад 40 мг NH3/100 мл, це може призвести до рубцевого алкалозу (величина рН > 7), що, в свою чергу, призводить до зниження споживання кормів та порушення загального стану.

Вміст сечовини в молоці ідеально підходить для практичної оцінки постачання білка. Метою є значення 180-250 ppm у молоці. Значення нижче 180 ppm свідчить про нестачу білка; значення > 250 ppm свідчить про бездоганне споживання білка.

Примітка: мікробний білок + білок, що не розщеплюється в рубці (UDP) = корисний сирий білок в тонкому кишечнику (nXP)

Перетравлення жирів в рубці

  • Мікроби змінюють структуру жирних кислот
  • Тригліцериди і фосфоліпіди розщеплюються ліполізом на гліцерин і жирні кислоти
  • Гліцерин далі переробляється в метаболізм вуглеводів
  • Жирні кислоти потрібні лише в малому ступені мікробам і тому майже повністю гідрогенізуються і далі перетравлюються в тонкому кишечнику
  • Жуйні тварини фізіологічно не пристосовані для перетравлювання жирів!
  • Вміст жиру в добовому раціоні не повинен перевищувати 4-5%, оскільки інакше можуть виникнути порушення травлення в рубці
  • Жири, захищені від рубця (наприклад, термічно оброблені), проходять через рубці і перетравлюються в тонкому кишечнику
  • Навіть при використанні продуктів, захищених від рубця, необхідно дотримуватися обмеження в 5% жирності в добовому раціоні!

Важливо: Контроль процесу жування (частота, кількість жувань)

Фракції волокон, описані вище, мають істотне значення для живлення та здоров'я жуйних тварин. Рубцевий ацидоз в сучасному молочному тваринництві - це широко поширене метаболічне захворювання («хвороба цивілізації молочних корів») внаслідок високої потреби щільності енергії в кормах для досягнення високої продуктивності та одночасно достатньої структури для забезпечення відгодівлі.

Відсутність структурних вуглеводів або грубоструктурних кормових частинок у раціоні призводить до недостатньої диференціації в рубці і, таким чином, до порушень і зменшення пережовування, оскільки грубі частки відповідають за активацію скорочень рубця, так званий рефлекс жуйних. Результатом є зменшення фізіологічного рівня рН рубця від 6,5 до 7,0 до рН < 6,0. Надлишок швидко доступного крохмалю в рубці також призводить до швидкого зниження рівня рН через виділення пропіонової кислоти. Результатом є масова смерть кислоточутливих мікроорганізмів в рубці, що, у свою чергу, призводить до вивільнення ендотоксинів. Якщо помилки при годівлі призводять до зниження рівня рН в рубці < 5,5, при метаболізації цукру також виробляється молочна кислота (лактат). Це надзвичайно сильна кислота, яка робить ознаки та симптоми захворювання ще гіршими. Мова йде про лактатний ацидоз.

Мікрофлора рубця знищується в кислому середовищі, і фізіологічне травлення навряд чи можливо. Тварини помітно хворіють під час гострої форми ацидозу і демонструють значно порушений загальний стан (піна на роті, відсутність жування, відсутність руху, біль у животі). Однак, у багатьох випадках корови страждають від субклінічної форми ацидозу, яка спочатку часто залишається непоміченою, оскільки не виявлено жодних явних симптомів захворювання. Проте так само, як і при гострій формі, спостерігається зниження рівню рН в рубці та порушення стану здоров'я.

Тривалі значення рН < 5,5 призводять до загибелі тварини за дуже короткий термін при метаболічному ацидозі (гіперацидність крові).

Значення рН у здоровому рубці порівняно з ацидозом

Стан рубця Діапазон рН
Здоровий рубець 6,2-7,0
Підгострий / латентний ацидоз рубця 5,5-6,1
Гострий ацидоз < 5,5

Загибель бактерій в кислому середовищі рубця виділяє ендотоксини, що призводить до серйозних проблем зі здоров'ям та вторинними захворюваннями. Наприклад:

  • зміщення сичугу
  • кетоз
  • порушення фертильності
  • ламініт
  • абсцес печінки та рубця / пошкодження печінки
  • мастит
  • імуносупресії

Наслідком цього є, в кінцевому рахунку, збільшення темпів занепаду в стаді та високі витрати на поповнення стада. Тварини групи ризику – корови, які отелилися, та високопродуктивні корови. Вони ще не досягли максимального споживання корму.

Замале споживання кормів в перші кілька днів лактації може призвести до структурних проблем. Високопродуктивні тварини, які забезпечуються комбікормами через транспондерні станції, вимагають особливої уваги.

Залежно від споживання кормів у годівниці (оцініть заповнення рубця!), кількість комбікорму за один підхід до годівниці не повинна перевищувати 1,5-2,0 кг, інакше значення рівня pH рубця можуть вже значно коливатися. Максимальна кількість комбікорму повинна бути спожита в найближчі 30 днів після отелення. Склад, змішування та подання раціону у годівниці також дуже важливі для профілактики ацидозу. В таблиці, наведеній нижче, відображені параметри, на підставі яких можна діагностувати ацидоз рубця та цільові значення, яких слід дотримуватися.

Параметри контролю ацидозу та цільові значення, яких слід дотримуватися

Параметри, що підлягають перевірці Цільове значення Небезпека
Порахувати кількість пережовувань на прикус (2-3 повторення на корову) 55-60 пережовувань на прикус у лактуючих корів < 50 пережовувань на прикус;
сильне піноутворення при пережовуванні;
< 60% тварин в стаді ремиґають
Проконтролювати наповненість рубця Досягнення оцінки 3 бали для рубця у лактуючих корів Оцінка рубця 1 і 2;
тут утворюється так званий «попереджувальний трикутник»
(див. «Заповнення рубця»)
Консистенція посліду та волокнистість посліду В залежності від годівлі досягнення оцінки посліду 2-3 Рідкий послід (оцінка посліду 1)
Стан тіла тварини (Body Condition Score); стан шкури Залежно від ефективності та загальної конституції, оцінка BSC становить 2,5-3,25 у лактуючих корів Слабкий стан тіла тварини
(< 2,5); кудлата шкура
Компоненти молока в цистерні та окремих тварин Залежно від рівня продуктивності; вміст жиру стабільний і залежить від рівня продуктивності щонайменше в межах від 3,6 до 4,0 Жирність: співвідношення білків < 1:1 низький вміст жиру в молоці (< 3,6%);
сильне зниження вмісту жиру;
Перевірити окремі тварини та цистерну з молоком
Здоров’я копит / кульгаві тварини Якомога менше кульгавих тварин! Раптовий початок серйозної кульгавості; м'яке копито; кровотеча на підошві (ознаки ламініту); подвійна підошва
Вимірювання рН у сечі / рубці Сеча: pH > 8,0
Рубець: pH > 6,0
Якщо цільові значення в сечі або рубці нижче встановлених цільових значень

Наповненість рубця у великої рогатої худоби можна визначити по так званій «голодній ямці», яка розташована на лівій стороні тіла під поперечними відростками. Оцінка класифікується від оцінки 1 (сильно запалий) до оцінки 5 (туго наповнений).

Оцінка рубця 1:

Дуже глибоко впала голодна ямка; голодна ямка здається прямокутною. Шкіра нижче стегон спускається вертикально вниз і прилягає до поперечних відростків. Голодна ямка за реберною дугою більше ширини долоні. Чіткі ознаки того, що тварина вже довго не їла. Перевірте стан здоров'я!

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Оцінка рубця 2:

Глибоко впала голодна ямка; недостатнє забезпечення кормом; голодна ямка з'являється у вигляді трикутника («попереджувальний трикутник») за реберною дугою більше ширини долоні. Шкіра прилягає до поперечних відростків. Часто спостерігається у тварин перед отеленням; У годуючих тварин ознаки відсутності прийому кормів.

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Оцінка рубця 3:

Голодну ямку лише трохи видно за реберною дугою. Шкіра над поперечними відростками проходить на ширину долоні вертикально, а потім виступає назовні. Бажана оцінка стану рубця молочних корів у першій половині лактації з цілеспрямованим добовим споживанням кормів та відповідною швидкістю проходження корму в травному тракті.

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Оцінка рубця 4:

Голодна ямка не помітна. Шкіра над поперечними відростками виступає прямо назовні. Ідеальна оцінка рубця для стародійних корів та сухостійних корів.

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Оцінка рубця 5:

Голодна ямка і поперечні відростки не помітні; Черевна шкіра натягнута по колу, а реберна дуга плавно переходить в бік. Саме так має виглядати рубець у сухостійних корів. Знак хорошого споживання корму.

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Джерело: зображення «Сигнали корови», Ян Хульсен

Контроль стану тіла, а також наповненість рубця окремих тварин та груп тварин служить для оцінки подачі кормів та прийому кормів в стаді. Ця система була спочатку розроблена в Північній Америці і зарекомендувала себе як гарна і дієздатна система класифікації корів за балами стану.

Оцінка стану тіла, а отже м'ясного і жирового вмісту, здійснюється на основі визначених точок на тілі корови. Оцінки стану коливаються від 1 балу (сильне виснаження) до 5 балів (сильне ожиріння).

Оцінка тварин проводиться ззаду, беручи до уваги області заднього відділу хребта з поперечними відростками (поперековий відділ хребта), області таза та основу хвоста.

Оцінка стану тіла: BCS-бали зліва 1 (виснаження) направо 5 (сильне ожиріння)

Джерело: Gebruikersgroep Gezondheidsplanner (1999), фотографії: Elanco Animal Health

Джерело: Gebruikersgroep Gezondheidsplanner (1999), фотографії: Elanco Animal Health

При цьому, необхідно враховувати розбіжності породи.

Порода тварин подвійного напряму продуктивності, наприклад, строката худоба, стоїть за оцінкою стану на 0,25-0,5 балів вище за голштинську породу.

Оцінка стану разом із даними щомісячного контролю над молоком дає хороші вихідні дані щодо поточного харчування та стану здоров'я окремих тварин та дає огляд стану забезпечення цілого стада. На рисунку нижче показаний оптимальний хід кривої оцінки стану тіла BCS під час лактації.

Оптимальний перебіг оцінки стану тіла під час лактації

Джерело: власне спостереження

Джерело: власне спостереження

В момент отелення тварини в ідеалі повинні мати оцінку 3,5. У цьому стані корова має відповідні резерви організму, необхідні для високої продуктивності в першій третині лактації.

Здорові корови втрачають не більше 0,75 до максимально 1 балу стану у першій третині лактації. Більш сильні втрати стану тіла зазвичай є свідченням метаболічного захворювання на кетоз. Оцінки BCS до 2,5 у фазі високої продуктивності вже вважаються критичними (занадто худі).

В останній третині тварина знову набирає вагу до оцінки 3 - макс. 3,75. Занадто стрімке набирання ваги (ожиріння) через неприйнятну відгодівлю або тривалий міжтільний період не є бажаним, оскільки уражені тварини дуже схильні до захворювань, викликаних порушенням обміну речовин (кетоз, післяпологовий парез, ацидоз) та важкими пологами. Це може створити замкнене коло, і його важко розірвати.

Причини виникнення запалення копит

Головна причина: помилки годування → запалення, обумовлене харчуванням; повністю уражене копито

Окрім причин, пов’язаних з годуванням, є й інші причини розвитку запалення:

  • отруйне запалення
  • запалення при народженні
  • запалення від перевантаження (як правило, уражене тільки зовнішнє копито ззаду)


Що відбувається у разі запалення копит?

  • Структурний дефіцит рубця або надмірна кількість концентрованих кормів призводять до ацидозу
  • Низьке значення pH призводить до загибелі мікробів в рубці
  • Вивільнення ендотоксинів і гістаміну призводить до підвищення в'язкості крові
  • Підвищена в'язкість крові призводить до недостатнього кровообігу в маленьких капілярах в дермі копит. Наслідок: відмирання клітин в дермі
  • Забезпечення поживними речовинами і, отже, фізіологічна функція порушені
  • В гострих випадках: опускання копитної кістки = сильний біль; сильна кульгавість
  • Запальні процеси і кровотечі
  • Утворення подвійної підошви

Запалене копито перед видаленням; набряк підошви і видно подвійну підошву

Джерело: top agrar 2010

Джерело: top agrar 2010

На цьому копиті у розрізі видно кровотечу і виразку в підошві.

Джерело: top agrar 2010

Джерело: top agrar 2010

Заходи контролю для уникнення запалення копит:

  • Перевірка структурного забезпечення і споживання кормів; особливо у корів, які щойно отелилися
  • Запалення копит є в основному наслідком ацидозу
  • Тому тут діють всі вже згадані для ацидозу заходи контролю (див. «Ацидоз»).

Додаткові заходи контролю:

  • Перевірте мінеральне забезпечення; брак, наприклад, цинку або біотину позначається на якості компонентів копита.
  • Утилізуйте непридатний корм (цвіль, дріжджі)! Вивільнені токсини можуть викликати запалення.
  • Уникайте надлишку білків = метаболічного навантаження; рівень сечовини в молоці 200-250 частин на мільйон.
  • Оптимізуйте умови утримання (приміщення для утримання і прогони), щоб уникнути запалення від перевантаження, оскільки корови повинні багато і зручно лежати для сприяння жування і, таким чином, для покращення молока.
  • Постійний і регулярний догляд за копитами, не менше 2-3 разів на рік, необхідних для фізіологічного перебігу.

Поздовжній зріз копита із запаленням; видно кровотечі і запальні процеси (утворення гною).

Джерело фотографій: P. Heimberg; TGD LK NRW

Джерело фотографій: P. Heimberg; TGD LK NRW

Майбутні наслідки запалення копит:

  • Кровотеча в підошві при зрізі копит означає, що «гострий» стан запалення був близько 6-8 тижнів тому!
  • Утворення подвійної підошви в результаті нестачі кровопостачання
  • Постійна деформація копита (див. малюнок)
  • Поступове зниження якості рогової частини копит
  • Дефекти на білій лінії (White Line Disease), викликані опусканням копитної кістки
  • Через це збільшується небезпека розвитку виразок підошви і порожнистих стінок
  • Посилений догляд за копитами (коригувальний зріз рекомендується проводити приблизно раз на 3 місяці)

Деформований розвиток копита після запалення; копито у формі «дзьоба»

Джерело фотографій: P. Heimberg; TGD LK NRW

Джерело фотографій: P. Heimberg; TGD LK NRW

Джерело фотографій: P. Heimberg; TGD LK NRW

Джерело фотографій: P. Heimberg; TGD LK NRW

«Корова, яка страждає на кетоз з правостороннім зсувом живота»

«Корова, яка страждає на кетоз з правостороннім зсувом живота»

Загальні факти:

  • Як і ацидоз, кетоз є найбільш поширеним метаболічним захворюванням у молочних корів
  • Годування та утримання в останній третині лактації і в сухостійний період дуже впливають на частоту цього захворювання
  • Кетоз завжди є результатом негативного енергетичного балансу.
    Причин багато і вони різноманітні!
  • Диференціація первинного і вторинного кетозу
  • Вторинний кетоз є наслідком попереднього захворювання (наприклад, післяпологовий парез, кульгавість, важкі пологи)
  • Кетоз зазвичай виникає в перші 4-6 тижнів після отелення (фаза найбільшого енергетичного дефіциту).


Причини виникнення кетозу:

  • Дуже високі надої на початку лактації (неминучий негативний енергетичний баланс)
  • Неправильне годування в пізній період лактації і сухостійний період/занадто довгий міжотельний період = тварини мають занадто надлишкову вагу для отелення!
  • Фізіологічно більш слабке споживання корму до приблизно 80-го дня лактації
  • Попередні захворювання (кульгавість, післяпологовий парез)
  • Низька якість кормів (призводить до зниження споживання кормів)
  • Силос, що містить масляну кислоту, може посилювати симптоми кетозу
    Низька рухливість

Що відбувається з обміном речовин під час кетозу?

  • Тривале недостатнє споживання кормів призводить до дефіциту енергії / глюкози в обміні речовин
  • Запаси жиру корови використовуються для енергопостачання
  • Кетоз – це стан, при якому запаси жиру надмірно знижуються
  • Вільні жирні кислоти перетворюються в глюкозу в печінці з обмеженою ємністю (наслідок = жировий гепатоз)
  • Розпад жирів в печінці вивільняє кетонові тіла, які можуть бути виявлені в крові, сечі і молоці
  • Ємність печінки для розпаду кетонових тіл обмежена
  • До кетонових тіл належать:
    - Ацетон
    - Ацетоацетат
    - Бета-оксимасляна кислота (β-гідроксибутират)
  • Субклінічний кетоз часто залишається непоміченим, оскільки немає інших ознак захворювання, крім підвищеного рівня кетонових тіл
  • Високий вміст кетонових тіл в організмі корови призводить до таких ознак захворювання


Явні ознаки кетозу:

  • зниження апетиту
  • порожній рубець (ступінь < 2)
  • сильне зниження надою
  • апатія
  • солодкуватий запах кетонових тіл
  • помітна втрата ваги (> 1 пункти BCS) за короткий час
  • тверді, темні фекалії
  • широкий діапазон співвідношення жирів і білків в молоці зі значно збільшеним вмістом жиру
  • підвищений вміст кетонових тіл в сечі, молоці, крові; вимірюється тестовими смужками на кетоз або вимірювачами глюкози в крові


Профілактика кетозу:

  • Запобігання жировим відкладенням за рахунок належно підібраного годування в стадії пізньої лактації і в сухостійний період.
  • Більш ранній сухостійний період для старих дійних корів
  • Якісні корми
  • Правильна організація годівлі
  • Високе загальне споживання корму до і після отелення
  • висока концентрація енергії в раціоні для тварин, які щойно почали годувати (цільове значення: > 7,0 МДж NEL/кг СР)
  • Забезпечення потреби в nXP у високопродуктивних тварин (165-170 г/кг СР)
  • Загальний гарний стан здоров'я стада (копита, вим’я, травлення тощо)
  • Профілактичне лікування окремих тварин із ожирінням і тих, що знаходяться в групі ризику, наприклад, шляхом застосування пропіленгліколя в період від 14 днів до отелення до 14 днів після отелення (150-250 мл на тварину в день)
  • Після отелення перевірити обмін речовин за допомогою тесту на кетоз


Лікування кетозу:

  • Визначити тяжкість кетозу за допомогою тесту на кетоз
  • Домовитися про лікування з ветеринаром
  • Настій глюкози (дає короткочасне поліпшення)
  • Призначення глюкопластичних речовин, наприклад, пропіленгліколю (250 г на тварину в день в ротову порожнину)
  • Можливе призначення глюкокортикоїдів (стимуляція метаболізму глюкози і апетиту)
  • Забезпечити можливість рухатися


Граничні значення для кетозу в аналізах крові:

  • Визначення бета-оксимасляної кислоти
  • Нормальні значення: до пологів: < 0,6 ммоль/л; після пологів: < 1,0 ммоль/л
  • Субклінічний кетоз: 1,4-3,0 ммоль/л
  • Гострий кетоз: > 3,0 ммоль/л

Книжка

Джерело: веб-сайт bauernhof.net

Джерело: веб-сайт bauernhof.net

Завдання книжки полягає в поглинанні води з харчової маси. Скорочення книжки призводять до віджимання води з харчової маси та її згущення. Мікробіологічне травлення відбувається тут також лише в невеликій мірі.

Сичуг

В сичузі залізисті клітини слизової оболонки шлунку виробляють соляну кислоту та ферменти для перетравлення білку (пепсин); в результаті цього, показник рН харчової маси дуже сильно знижується (приблизно 2,0-3,5 рН). В кислому середовищі гинуть мікроорганізми та активуються вироблені ендогенні ферменти. Процеси перетравлення в сичузі загалом подібні до процесів травлення моногастричних тварин.

Целюлоза або геміцелюлоза, які не були перетравлені в рубці, відповідно не можуть бути розщеплені в цьому відділі. Нерозщеплений в рубці протеїн (УДФ), а також рубцеві бактерії, що містяться в харчовій масі, будуть перетравлені в сичузі.

Передумовою фізіологічного травлення в сичузі є оптимальне функціонування рубця при рівномірному надходженні харчової маси в сичуг. Порушення цих фізіологічних процесів, як це відбувається, наприклад, при захворюваннях, викликаних порушенням обміну речовин – ацидозі і кетозі, можуть призвести до зміщення сичугу. Через недостатнє наповнення рубця, сичуг може змінити своє положення у черевній порожнині, а худоба буде потребувати ветеринарної допомоги.

Харчова маса, що поступає з сичугу, нейтралізується в тонкій кишці за допомогою секрету підшлункової залози, жовчного міхура і рубця, і продовжується перетравлення попередньо ферментованого субстрату. Власні ферменти (ліпази та амілази) відповідають за перетравлення жирів та крохмалів. У порівнянні з моногастричними тваринами, активність ферменту в тонкій кишці є досить низькою і, отже, обмежує здатність перетравлення крохмалю і жиру. Наприклад, кількість крохмалю в тонкій кишці однієї корови не повинна перевищувати 1,5 кг на день, інакше, існує підвищений ризик невдалої ферментації або метеоризму.

Занадто високе скупчення білків у тонкій кишці також призводить до кольок у тонкій кишці та діареї.

У товстій кишці відбувається всмоктування води (H2O) з харчової маси, а також, в меншій мірі, мікробіологічне перетравлення крохмалю і білків, які залишилися в харчовій масі. Проте короткі ланцюгові жирні кислоти (ацетат, пропіонат та бутират), які утворюються в результаті, більше не можуть бути використані для енергозабезпечення худоби.

Кількість молока і його компонентів дозволяє зробити найкращі висновки щодо годівлі.

Для оцінки варто виділити 3 групи:

  • новотільні корови в першій третині лактації (0-100 днів доїння)
  • корови у середній період тільності в другій третині лактації (100-200 днів доїння)
  • корови у пізній період тільності / старі дійні корови в останній третині лактації (> 200 днів доїння)

  • Первісна молочна продуктивність корів багато в чому свідчить про їх стан здоров'я і годівлю в сухостійний період.
  • Телиці (нетелі) повинні давати в середньому 27-30 кг молока на добу в першій третині лактації.
  • Тільні корови повинні давати від 35 кг до > 40 кг молока на добу в першій третині лактації.
  • За умови гарного стану здоров'я тварин і належного годування здатність стада до утримання молока повинна бути стабільною на рівні > 80%, тобто зниження надоїв у порівнянні з результатами контролю на молочну продуктивність попереднього місяця не повинна перевищувати максимум 5 кг молока на одну тварину в 80% стада.
  • Зниження надоїв молока між окремими третинами лактації не повинно перевищувати в середньому 5-6 кг у стаді.
  • У разі значного зниження надоїв молока в стаді, крім контролю за станом здоров'я, особливу увагу необхідно приділяти годівлі!
  • Контроль якості та поєднання кормів, енергетичної цінності, споживання корму.

  • Залежить від генетики і годівлі
  • Важливим критерієм для стада і у окремих тварин є співвідношення жирів і білків
  • Бажане співвідношення жирів і білків = від 1.1:1 до максимум 1.4:1
  • Співвідношення <1.1:1 із вмістом жиру < 3.3 % є ознакою ацидозу
  • Співвідношення > 1.4:1 із високим вмістом жиру в поєднанні зі низьким вмістом білків (< 3.2 %) є ознакою сильного зниження вмісту тілесного жиру (кетоз)
  • Низький вміст білків < 3.2 % є ознакою загальної нестачі енергії
  • Високий вміст білків і жиру, особливо в останній третині лактації, є ознаками енергетичного надлишку (білки > 4.0 %; жири > 4.5 %); зверніть увагу на стан організму!

  • Добре відображає рівень забезпечення рубця білком / азотом
  • Цільове значення для змісту сечовини в молоці становить від 200 до 250 частин на мільйон
  • Значення < 200 частин на мільйон є ознакою нестачі білка в рубці
  • Значення > 250 частин на мільйон є ознакою надлишку білка
  • Показник сечовини вступає в реакцію протягом декількох годин після зміни годування
  • Сильні коливання значення вмісту вказують на недостатність в подачі і змішуванні кормів, або на сильні коливання в споживанні корму стадом
  • Під час випасу, рівень сечовини, як правило, вище через високий вміст білка в молодих травах
  • Значення 250-300 частин на мільйон, навіть під час випасу, ненадовго перевищуються через метаболічний стрес


Вміст білка в молоці, % Вміст сечовини в молоці, ppm Зауваження / Примітки
Новотільні корови
(0-100 днів доїння)
Корови середнього періоду тільності
(100-200 днів доїння)
Стародійні корови
(200‑300 днів доїння)
< 3 < 3.1 < 3.2 < 150 Дефіцит енергії і білка
< 3 < 3.1 < 3.2 > 300 Дефіцит енергії і надлишок білка
> 3 > 3.1 > 3.2 > 300 Надлишок білка
< 3 < 3.1 < 3.2 150-300 Дефіцит енергії
> 3.1 > 3.2 > 3.3 250-350 Незначний надлишок білка
> 3.1 > 3.2 > 3.3 200-250 Збалансована годівля

Інформація про вміст сечовини з практичних прикладів

Кожна точка на діаграмі відображає значення однієї корови.

Джерело: Programm ITB; Fa. dsp agrosoft

Джерело: Programm ITB; Fa. dsp agrosoft

Оцінка після етапу лактації до діаграми

Етап лактації Проба Середні значення
Кількість % Мкг Жири,
%
Білки,
%
Сечовина Кількість клітинних елементів
5-100 день 58 32.2 29.6 4.02 3.14 144 147
101-200 день 47 26.1 26.5 4.01 3.33 158 459
після 200 дня 75 41.7 17.3 4.46 3.65 154 445
Всього 180 100.0 23.7 4.15 3.35 152 329

Джерело: Programm ITB; Fa. dsp agrosoft

  • Істотний дефіцит білка в стаді на всіх етапах лактації
  • Надій у 29.6 кг молока у 1-шій третині лактації слабкий
  • Енергетичний дефіцит у тварин у 1-шій третині лактації (білок в середньому тільки 3.14 %)
  • Висока частка тварин з надлишком енергії в останній третині лактації (жирність в середньому становить 4.46 %)
  • Низька продуктивність < 20 кг молока на добу сприяє ожирінню тварин в останній третині лактації

Фрагмент показників у третинах лактації з тестування показників молока

Середнє значення для корів до 100 днів доїння

Група К-сть тварин % Молоко,
кг
Жири,
%
Білки,
%
Сечовина,
мг/л
F:E1 Білки,
г/МДж
ECM,
кг
1-ша лактація 12 48 32.5 3.30 3.27 268 1.01 11.3 29.5
з 2-ї лактації 13 52 34.5 3.11 3.08 264 1.01 11.1 30.3
Всі 25 100 33.5 3.20 3.17 266 1.01 11.2 29.9

1 Співвідношення жиру до білка

Середнє значення для корів з 101 по 200 день доїння

Група К-сть тварин % Молоко,
кг
Жири,
%
Білки,
%
Сечовина,
мг/л
F:E1 Білки,
г/МДж
ECM,
кг
1-ша лактація 1 11 21.6 3.95 3.29 267 1.20 10.5 21.3
з 2-ї лактації 8 89 26.1 3.61 3.22 255 1.12 10.8 24.2
Всі 9 100 25.6 3.65 3.23 256 1.13 10.8 23.9

1 Співвідношення жиру до білка

Середнє значення для корів після 200 днів доїння

Група К-сть тварин % Молоко,
кг
Жири,
%
Білки,
%
Сечовина,
мг/л
F:E1 Білки,
г/МДж
ECM,
кг
1-ша лактація 6 50 23.5 3.76 3.40 270 1.11 11.0 22.6
з 2-ї лактації 6 50 24.6 3.32 3.32 244 1.00 11.5 22.5
Всі 12 100 24.0 3.54 3.36 257 1.05 11.2 22.6

1 Співвідношення жиру до білка

Джерело: Programm ITB; Fa. dsp agrosoft

  • Низький вміст жирів у всього стада
  • Вміст білків також дуже низький на всіх етапах лактації
  • Ознаки дуже низького споживання кормів і, як наслідок, енергодефіциту
  • Наслідки слабкого загального споживання корму: ацидоз
  • Різке зниження надоїв молока з 1-ої по 2-гу третину лактації в середньому по стаду = погане утримання молока
  • В результаті – порушення обміну речовин у новотільних корів

Номер лактації День доїння Молоко,
кг
Жири,
%
Білки,
%
Сечовина,
мг/л
F:E1
4 233 34.8 4.00 3.67 239 1.1
2 248 27.6 4.76 3.74 222 1.3
3 261 37.9 5.51 3.97 268 1.4
2 261 25.1 4.84 3.72 268 1.3
6 262 30.9 4.91 3.36 219 1.4
4 267 30.4 4.67 3.63 260 1.3
2 268 17.4 6.30 4.32 288 1.5
1 268 25,0 4.65 3.57 233 1.3
1 268 30.8 4.85 3.70 238 1.3
2 296 12.4 5.93 4.12 282 1.4
3 316 27.2 3.79 3.35 205 1.1
7 335 30.0 4.45 3.81 197 1.2
1 340 24.7 4.99 3.93 222 1.3
2 366 21.5 5.07 4.17 226 1.2
3 380 14.5 4.74 3.78 214 1.3
5 443 16.7 4.63 3.85 224 1.2
3 478 5.9 4.64 4.07 200 1.1
3 524 20.8 5.16 4.12 179 1.3
2 583 18.8 5.05 4.13 218 1.2
1 667 24.0 4.61 4.66 193 1.0

1 Співвідношення жиру до білка

Джерело: Programm ITB; Fa. dsp agrosoft

  • Стародійні корови в останній третині лактації
  • На що слід звернути увагу: дуже високий вміст жиру і білка = ризик ожиріння!
  • особливо для тварин з низькими показниками – контролювати фізичний стан (вгодованість)!
  • Тварини з надлишковою вагою повинні проходити сухостійний період
  • У разі необхідності – також передчасний початок сухостійного періоду
    (BCS 2 <= 3.75)

2 Оцінка фізичного стану в балах

Як частина управління раціоном, оцінка посліду відіграє важливу роль поряд з вже згаданими пунктами. Слід проводити оцінку консистенції посліду, а також запаху, кольору, волокнистості та неперетравлених комбікормів.

Консистенція посліду

Консистенція і волокнистість посліду надають інформацію про процеси бродіння та травлення в корові.

Залежно від стану лактації в нормальних умовах корови щоденно виробляють від 20 до 60 кг коров'ячого гною, який складається з 10-20 випорожнень. Висококрохмальна та малоструктурна відгодівля (наприклад, високий вміст зернових культур, високий вміст силосної кукурудзи) у поєднанні з невеликою структурністю призводить до рідкого посліду, оскільки швидкість проходження прискорюється через відсутність структури, а значить, багато неперетравленого крохмалю досягає тонкої кишки. Процеси ферментації в тонкій кишці призводять до збільшення вмісту води, що призводить до низької в'язкості посліду. Надлишок протеїну в раціоні може також викликати рідкий послід, якщо в кишечник потрапляє занадто багато неперетравленого білка, який неможливо переварити там у великій кількості, що призводить до бродіння.

Для густого посліду існує цілий ряд можливих причин. На додаток до дефіциту протеїну в поєднанні з відсутністю енергії, висока частка погано засвоюваних органічних речовин у кишечнику може призвести до густого посліду. Іншою важливою причиною є брак води. Тому слід регулярно перевіряти водозабезпечення тварин.

В раціоні має існувати співвідношення між енергією, білком та структурою для того, щоб забезпечити оптимальне травлення відповідно до рівня лактації, що можна визначити на основі наступних характеристик посліду!

Схема оцінки посліду великої рогатої худоби

Оцінка Характеристика
1 ▪ дуже рідкий
▪ консистенція «горохового супу»
▪ немає кілець або ямочки
▪ фекальні калюжі
▪ Не бажано!
2 ▪ маленькі купки, розлив
▪ менше 2,5 см висотою
▪ кільця
▪ «нормальна» консистенція при споживанні молодої пасовищної трави
3 ▪ консистенція «вівсяної каші»
▪ близько 4 см висотою
▪ 4-6 концентричних кільця / ямочки
▪ цільова оцінка для лактуючих корів
4 ▪ послід товстий
▪ не прилипає
▪ не утворює кільця / ямочки
▪ цільова оцінка для сухостійних корів
5 ▪ твердий оформлений послід
▪ кучка висотою 5-10 см
▪ не бажано

Джерело: Таблиця кормової цінності відгодівлі великої рогатої худоби; LK NRW

Не тільки консистенція, але й неперетравлені частинки корму дають висновок щодо травлення, особливо в рубці.

При високому вмісті неперетравлених зерен у посліді (наприклад, злакових, кукурудзяних) існують такі можливі причини:

  • Слід перевірити кукурудзяний силос та подрібнені злаки. Зерна в кукурудзяному силосі повинні бути не тільки побиті, але й подрібнені.
  • Недостатня кількість швидко доступних вуглеводів в рубці, наприклад, при відгодівлі свіжим кукурудзяним силосом з високою часткою стійкого крохмалю, призводить до браку енергії бактерій кишки та гіршої травної роботи.

Оптимальний послід лактуючої корови (оцінка 3):

  • Занадто велика швидкість проходження корму, яка виникає внаслідок згодовування багатьох легко розчинних вуглеводів у раціоні (велика кількість злаків, крохмалистої силосної кукурудзи) або випасання (швидко засвоюваний протеїн).
  • Дефіцит азоту / білка в рубці призводить до зниженого травлення.

Якщо в рубці знаходиться занадто мало енергії або білку, то під час перетравлення та синтезу бактерій відбуваються невідповідні процеси, а травна робота не є оптимальною. При занадто великій швидкості проходження корму не вистачає часу на травлення в рубці і довгі волокна потрапляють в кишечник.

Для того, щоб оцінити неперетравлені компоненти або довгі волокна в посліді, рекомендується просіяти послід за схемою, представленою в наступному підрозділі.

Покладіть кілька фекалій (близько 100 мл) у кухонне сито (розмір вічка 1,5 мм) і промийте великою кількістю води, поки в ситі не залишиться грубий неперетравлений матеріал. Потім з фрагментів кукурудзи зробіть цілі кукурудзяні зерна і перевірте, чи є в них ще крохмаль або чи це лише оболонка зерна. Потім перевірте компоненти волокна в ситі. При гарному травленні всі інгредієнти повинні бути довжиною <0,5 см.

Оцінка посліду повинна бути проведена приблизно в 5% стада.

У випадку розбивки на групи, доцільно провести оцінку посліду кожної окремої групи в разі, якщо відгодівля розбита на різні раціони.

Оцінка втрат через послід

Жменя посліду = 100 мл відповідає при щоденній кількості посліду 40-50 кг на корову близько 1/400 загального об’єму посліду.

1 зерно на 100 мл відповідає 400 зернам в день, які виділяються неперетравленими. Одне ядро кукурудзи в силосі важить близько 0,3 г, так що при виведенні 400 зерен в день можна розрахувати втрату крохмалю в 120 г.

Втрата крохмалю на корову та день для різних кількостей неперетравленого виділеного зерна кукурудзи

Неперетравлене зерно
в посліді (на 100 мл)
Втрата крохмалю в день
1 120 г
3 360 г
5 600 г
7 840 г
9 1080 г

Джерело: власні підрахунки

консультант з годівлі (корова)

  • Ілюстрація корови, виділеної області: Раціон

    Зона: Раціон

  • Ілюстрація корови, виділеної області: Рот і Стравохід

    Зона: Рот і Стравохід

  • Ілюстрація корови, виділеної області: Рубець і Сітка

    Зона: Рубець і Сітка

  • Ілюстрація корови, виділеної області: Книжка і Сичуг

    Зона: Книжка і Сичуг

  • Ілюстрація корови, виділеної області: Тонка кишка

    Зона: Тонка кишка

  • Ілюстрація корови, виділеної області: Товста кишка

    Зона: Товста кишка

  • Ілюстрація корови, виділеної області: Молоко

    Зона: Молоко

  • Ілюстрація корови, виділеної області: Послід

    Зона: Послід