“Нам потрібно більше цінувати сільське господарство”

Доктор Зоммер, кліматичні зміни є серйозною проблемою для сільського господарства і вже загрожують життєдіяльності сільської місцевості. Як можна зупинити цю тенденцію?

У нас було два сухих літа, і, схоже, цього року теж буде дуже сухо. Даються взнаки кліматичні зміни та кліматичні криза і надзвичайно важливо цю кризу стримувати. Ми маємо дотримуватися умов Паризької угоди та залишатися нижче своєї узгодженої мети на 1,5°С. Ми, як суспільство, маємо розуміти, що треба для цього робити. Бо якщо ми нічого не зробимо, то сільське господарство буде однією з найбільших галузей, яка втратить у цій кризі. Наразі це є частиною проблеми, а має бути частиною рішення. Сьогодні ця проблема зустрічається з деякими викликами. І щоб їх витримати, сільське господарство має протистояти кліматичним змінам. Необхідно змінити курс! Зокрема, вибір культур та сівозміни набуває все більшого значення. Аграрії мають бути більш диверсифікованими.

Не тільки кліматичні зміни посилюють тиск на сільське господарство. Очікується, що до 2050 року населення Землі складатиме десять мільярдів людей. Основна увага приділяється питанням харчування. Звідки повинна взятися їжа?

Годувати майже десять мільярдів людей у ​​2050 році – це шалений виклик! Але я впевнений, що ми можемо це зробити. Я переконаний, що південним країнам вдається прогодувати себе самим. Я сам декілька років працював у Кенії, і бачив, що тамтешній уряд робить все можливе для стабілізації продовольчої безпеки в країні. Однак те, що потрібно нам в цих країнах, – це стійка інтенсифікація сільського господарства.

Чи може в цьому допомогти Німеччина?

Ми маємо їх підтримувати – від ноу-хау та фінансових ресурсів. Однак тропічним країнам потрібно зовсім інший вид сільського господарства. Застосовувати наші технології вирощування сільськогосподарських культур не має сенсу. Нам не потрібна субсидована дешева їжа, яка заполонює ринки цих країн, оскільки це руйнує регіональні ринки та регіональне виробництво. Ці країни мають втричі збільшити врожайність, на півтори тони з гектара. І зробити це вони можуть лише за рахунок кращих технологій обробітку ґрунту та технологій вирощування.

З огляду на необхідне збільшення виробництва в найближчі десятиліття: що це означає для аграрїів?

У Німеччині ми вже досягли вражаючого рівня постачання. Німецькі аграрії роблять багато чого правильно. Але що ще можна було б вдосконалити? Я думаю, що агровиробники дуже зацікавлені дізнатися більше про те, як можна зробити різноманітнішими сівозміни, іншими словами, посіяти більше культур на одиниці площі. Тут маємо великий потенціал! Також важливим є процес накопичення гумусу, що підвищує родючість та стійкість ґрунту. В цьому багато переваг. Родючий ґрунт затримує більше вологи, що пізніше дозволяє рослинам використовувати вологу в процесі вегетації за посушливих умов.

Як вчений у галузі сільського господарства ви уважно пильно придивляєтесь до ґрунтів. Як можна їх покращити?

По суті треба відповісти на наступні питання: скільки залишків врожаю лишається в ґрунті? Скільки перегною використовується? Скільки кореневої біомаси залишається в ґрунті в якості органічної речовини? Це означає, що всі органічні речовини перетворюються на гумус через процеси розкладання. Стала родючість ґрунту безпосередньо пов'язана з гумусом. Гумус забезпечує рослинам краще поглинання поживних речовин, що гарантує утримання більшої кількості вологи ґрунтом.

Але як це стосується безпосередньо аграріїв?

Прикладом може бути розширення сівозміни в Німеччині. Маємо проблему вузьких сівозмін, тобто два-три посіви в сівозміні. Необхідно урізноманітнити сівозміну та ввести інші культури до її складу. Перевіреним засобом є суміш конюшини та трави, який стабільно збільшує вміст гумусу в ґрунті. Але трава конюшини не є економічно привабливою для вирощування, тому це питання лежить більше в політичній площині, аніж в економічній. Конюшина є дуже корисною з екологічної точки зору.

Що ви думаєте про фінансове заохочення аграріїв, які мають особливо багаті на гумус ґрунти?

Я вболіваю за те, щоб аграрії отримували винагороду в разі застосування заходів для збільшення рівня гумусу в ґрунті. Чому? Бо гумус зберігає величезну кількість вуглецю, витягуючи його з атмосфери. Це активний захист клімату і аграрії мають за це отримувати винагороду. Зрештою, кожна інша галузь економіки отримує винагороду, коли робить щось для захисту клімату. Чому б аграріям також її не отримувати? Тому ми повинні працювати над тим, щоб уряд розробив таке положення. WWF вважає, що прямі виплати через субсидії ЄС для сільського господарства мають залежати від збільшення рівня гумусу в ґрунті.

Так звані гумусові сертифікати – це можливість для клімату. Де ви бачите подальшу потребу в дії для сприятливого клімату сільського господарства?

Ущільнення ґрунтів – нагальна проблема. Ущільнений ґрунт, як правило, призводить до накопичення води під час сильних опадів і не дає їй просочуватися в землю. Накопичена вода стікає і створює ерозію, що, в свою чергу, означає, що ґрунт втрачається при змиванні дощової води. Щоб цього не допустити, необхідно вдало вибрати час обробітку ґрунту та використання важкої техніки. Крім того, можна спробувати уникнути, а в перспективі і зменшити ущільнення за рахунок скороченого, ґрунтозберігаючого землеробства, так званого консерваційного обробітку ґрунту, зменшивши або зовсім відмовившись від оранки та боронування.

Як ви відноситесь до думки, що удобрення завдає шкоди ґрунту?

Проблемні ділянки – це азот і фосфор, дві поживні речовини, які потрібні рослинам. Однак проблема з азотом в тому, що в ґрунті його надлишок і він потрапляє в ґрунтові води у вигляді нітратів або втрачається як оксид азоту, газ, який є дуже шкідливим для клімату. І це необхідно терміново вирішувати.

Як можна уникнути надлишку азоту?

Ми повинні вивести такі гібриди, що значно збільшать поглинання добрив. Наразі маємо ситуацію, коли принаймні п’ятдесят відсотків азоту рослина не засвоює. Це має змінитись, ми повинні використовувати абсолютно нові підходи. Це виклик для селекції рослин.

На додаток до більш високої здатності до поглинання, які властивості рослин слід досліджувати селекціонерам?

Кліматична криза та продовольча безпека в майбутньому становлять величезні проблеми для селекції рослин. Навіть якщо кліматичні зміни будуть мінімальними, як зараз прогнозується, нам доведеться мати справу з деякими проблемами. Класична селекція рослин, тобто виведення рослин, стійких до хвороб та шкідників, продовжує існувати. Але перед селекціонерами стоїть завдання століття. Враховуючи кліматичну кризу та продовольчу безпеку, я б навіть сказав, що в майбутньому селекція посухостійких гібридів та гібридів, які краще засвоюють поживні речовини навіть за несприятливих умов, буде відігравати набагато важливішу роль, ніж сьогодні.

Сільське господарство часто є об'єктом критики громадськості, хоча воно забезпечує людство продовольством. Як суспільство та політика можуть дати визнання аграріям?

Нам потрібно набагато більше визнання для сільського господарства та виробництва продуктів харчування в Німеччині. Якісні продукти мають свою ціну. Аграріям потрібно платити за виробництво якісних продуктів харчування, які не шкодять навколишньому середовищу. Продаж дешевих продуктів харчування має припинитися. Звісно, покупець має контролювати на касі те, що він купує і за яку ціну. Але це лише частина рішення.

Про що ще ви думаєте?

Нам необхідні політичні рішення. Якісні продукти харчування та професійне вирощування продуктів харчування мають коштувати дорого. Зрештою, ми, як суспільство, мусимо запитати себе, яке землеробство ми хочемо? Яку ціну ми хочемо заплатити за продукти харчування? Якщо ми хочемо більшого захисту навколишнього середовища в сільському господарстві, нам потрібна реальна трансформація. Це можливо. У нас є рішення! Суспільство, уряд та сільське господарство можуть і повинні об’єднуватись – і тоді ми можемо досягти мети разом.