Сажка пухирчаста. Специфіка поширення у 2019 році

Чому з'явилася сажка?

Серед усіх сільськогосподарських рослин, які вирощуються на полях, кукурудза є однією з найстійкіших до хвороб культур. Морфологічні особливості дають змогу кукурудзі успішно захищатися від патогенів протягом всього періоду індивідуального розвитку. Проте ряд шкідливих організмів є постійними супутниками кукурудзи на полях з моменту перших товарних посівів. Сажка пухирчаста Ustilago maydis може значною мірою знизити рентабельність кукурудзи. І хоч хвороба вже вивчена досконало, на сьогодні ефективних засобів хімічного захисту від неї немає.

Впродовж всього товарного циклу – від посіву в полі до зберігання в зерносховищі, кукурудзу «атакує» більше 100 видів грибів та бактерій. І з більшістю з них аграрій успішно бореться ще на стадії протруювання насіння. Причиною захворювання кукурудзи пухирчастою сажкою є облігатний паразит, гриб Ustilago maydis. Від інших патогенів він відрізняється тим, що сприйнятливість рослини до нього починається з фази 4-5 листків і триває до фази молочної стиглості. Це період швидкого росту і розвитку культури. Системні хімічні фунгіциди будуть стрімко зменшувати свою концентрацію в рослині через швидке накопичення маси останньою та стануть неефективними. Меристематичні тканини, що швидко діляться, є беззахисними до фітопатогена. При цьому всі агротехнічні прийоми, пов’язані із проходженням техніки в міжрядді будуть тільки підвищувати ризик зараження – пошкодження та мікропорізи на рослині – це найкраще поживне середовище для спор сажки. Зона шкідливості збудника обмежується зоною вирощування кукурудзи. В Україні сажка особливо часто проявляється в зонах Степу та південного Лістостепу.

В літньому сезоні 2019 року спостерігався спалах епіфітотій Сажки пухирчастої переважно в центральних і південних областях України, де погодні умови були сухішими. Захворювання мало більший масштаб в порівнянні з минулими роками та мало специфічний прояв. Характерною для цього року була поява пухирчастих тіл сажки здебільшого на верхівкових зернах качана та на другому нижньому качані. Розвиток сажкових утворень на вегетативних частинах кукурудзи мав несистемний характер і спостерігався рідко.

kws-sazhka-puhyrchasta-na-kukurudzi-2019-01.jpg

Це говорить про те, що інфікування відбувалося під час цвітіння качанів кукурудзи, так як патогенез сажки пухирчастої на стадії зараження має контактну природу, і кожне утворене пухирчасте тіло є місцем зараження. Гриб збудник Сажки пухирчастої не поширюється дифузно по живих тканинах навіть з ростом рослини-господаря так, як це робить, наприклад, збудник Сажки летючої. Питання в тому, чому в певні роки прояв патогена відбувається сильніше.

Гриб Ustilago maydis, як і кожен живий організм, має лімітуючі фактори, що обмежують його розвиток. Перші з них – це температура і вологість середовища. Для успішного проростання теліоспори гриба температура повітря повинна бути в межах від +20 до +35 °С. Температурний коридор повинен витримуватися мінімум 24 години для ініціалізації теліоспори. Після проростання теліоспори сажки утвореній базидії потрібен субстрат – живі незахищені тканини та вологе середовище, в якому відбуватиметься проникнення паразита в рослину. Мікроклімат товарного поля має сприятливі для сажки умови з початку літа, коли повітря достатньо прогрілося, і є навіть незначна кількість опадів. Середньостатистичні погодні дані вказують, що саме в південній частині «кукурудзяного поясу» України є найбільший ризик спалаху пухичастої сажки. Проте в червні, коли кукурудза активно росте і може інфікуватися, включається ще один обмежувальний фактор – стійкість гібриду до хвороби. Гібриди кукурудзи ще на етапі селекції перевіряються на опірність основним хворобам. Тому на сьогоднішній день майже кожен гібрид має механічний і фізіологічний імунітет до сажкових хвороб. Сільгоспвиробнику достатньо лише дотримуватися загальноприйнятих фітосанітарних норм.

Але червень 2019 року був винятком. Середньомісячна температура в червні цього року була на 2 °С вищою, ніж червні попередніх років. Нетипова спека вдень чергувалася з досить прохолодними ночами, коли температура опускалася до +7 °С.

kws-sazhka-puhyrchasta-na-kukurudzi-2019-07.jpg

kws-sazhka-puhyrchasta-na-kukurudzi-2019-08.jpg

Такі термічні коливання стримували проростання збудника сажки, але і не знижували його життєздатність. Певним чином температурні аномалії вплинули і на розвиток кукурудзи. Вже на початку липня, в момент цвітіння, було помітне значне видовження основного качана відносно його обгортки та активний ріст ніжки качана.

kws-sazhka-puhyrchasta-na-kukurudzi-2019-04.jpg

kws-sazhka-puhyrchasta-na-kukurudzi-2019-05.jpg

Нетиповий розвиток генеративних органів спостерігався на товарних посівах в США в минулі роки, де також передували цьому значні коливання добових температур повітря. Причиною коротких обгорток були високі температури в момент закладання качана. В пізні фази розвитку обгортка й качан дещо вирівнялися, але певні гібриди мали цей прояв аж до повної стиглості. Це спостерігалося і на українських полях в цьому польовому сезоні.

В першій декаді липня майже по всій території України пройшли дощі. Вони принесли зниження середньодобової температури та зменшили її добове коливання. Це був сприятливий період для життєвого циклу збудника Сажки пухирчастої. Всі теліоспори, що збереглися з минулих років, одночасно проросли за 10-12 годин. Після цього концентрація утворених базидіоспор в момент цвітіння качана стала критичною. Враховуючи те, що після червневих температур качан був часто не захищеним обгортками, патоген мав змогу легко проникати в молоді відкриті тканини рослини. Особливо страждали посіви, що через дефіцит вологи мали несинхронне цвітіння волоті і качана. Кукурудза зберігає життєздатність ниток зав’язі до їх запилення. При відсутності пилку запізніла верхівка качана може цвісти 10 днів, що і відбулося у посушливих регіонах. В цей час волоть вже відпилила і качан. Він, чекаючи на пилок, отримував збудника, який проростав, потрапляючи на живі нитки зав’язі. «Вікно можливостей» для пухирчастої сажки в цьому році співпало із цвітінням незахищених качанів. Більш того – воно було розширене подовженим цвітінням кукурудзи. Природно, що інфікованими виявилися або верхівкові зерна качана, або другий качан, що цвіли пізніше. Масове зараження відбувалося в середині липня, й інкубаційний період тривав близько 14-20 днів. Після цього пухирчаста сажка проявилася тільки на качанах, вказуючи момент інфікування. Пізні гібриди минули хвилю епіфітотій. Вони мали нормальний розвиток генеративних органів, більш синхронне цвітіння чоловічих і жіночих суцвіть. Це вберегло пізнє ФАО від хвороби.

Для пухирчастої сажки фон на товарних полях кукурудзи був близький до провокативного. Можна сказати, що в таких випадках запобігти захворюванню цієї хвороби, дуже важко або і не можливо.

Ще одним обмежуючим фактором для сажки буде підбір стійкого до хвороби гібриду. Рослина повинна мати певні захисні бар’єри, які не повинні бути поборені патогеном. Сучасні гібриди мають ряд стійкостей і зможуть опиратися хворобі. Нові гібриди часто мають кращий імунітет до сажки пухирчастої, ніж старі гібриди. Але і новий продукт селекції може поступово втратити стійкість. Гриб-збудник дуже легко мутує і створює нові, інколи більш агресивні раси. Тому якщо на стійкому до сажки гібриду раптом перевищено поріг шкідливості, то ймовірно причиною хвороби стала нова вірулентна раса гриба, і така раптова втрата стійкості вимагає запровадження новіших, більш досконалих гібридів.

Фермери світу вже давно вивчили природу сажкових та інших хвороб кукурудзи і вважають за краще боротися з причинами зараження, а не з самою хворобою. В основному поширення збудника пухирчастої сажки можна проконтролювати сівозміною, агротехнічними засобами, хімічним контролем шкідників, підбором гібриду.

* Матеріал підготовлений для видавництва Agroexpert

Матеріал підготував:

Каламбет Віталій Володимирович
Каламбет Віталій Володимирович
Менеджер з агросервісу, Кукурудза та Соняшник
Тел .: +38 050 357 33 14
Відправити лист