Вплив висоти зрізу кукурудзи на урожайність зеленої маси

Кукурудзяний силос – основний корм для ВРХ, який забезпечує майже всі біологічні потреби тварин. Він є незамінним у раціоні годівлі худоби, особливо молочного стада, оскільки містить не тільки силосну масу у вигляді подрібнених рослин кукурудзи, а й має необхідні компоненти: крохмаль, сирий протеїн, білок, сирий жир та ін. На величину цих показників впливають ряд факторів: особливість силосного гібрида, вчасні і правильні агротехнічні заходи на полі, підбір кормозбиральної техніки та, головне, ­­– своєчасний збір кукурудзи на силос. Фаза розвитку, при якій вміст сухої речовини в зрізаній рослині становить від 30% до 35%, буде оптимальною для збору урожаю і якості силосу. При косінні кукурудзи за допомогою висоти зрізу ми можемо впливати на такі показники, як вміст крохмалю в силосній масі (за більшої висоти зрізу збільшується доля качана, а, відповідно, і крохмалю), кількість лігніну, перетравність органічної речовини, вміст сухої речовини.

Рис. 1. Процес збирання кукурудзи на силос

Рис. 1. Процес збирання кукурудзи на силос

Компанія «КВС-УКРАЇНА» є лідером серед насіннєвих компаній на ринку кормовиробництва та має у своєму портфоліо найкращі силосні гібриди кукурудзи. Один із найпопулярніших серед них – гібрид БОГАТИР ФАО 290. Причиною цьому є оптимальне співвідношення качана до листостеблової маси в цьому гібриді. Також він забезпечує стабільне отримання високоенергетичного якісного силосу за рахунок високого вмісту крохмалю та раннього наливу зерна.

Рис. 2. Силосний гібрид БОГАТИР селекції KWS

Рис. 2. Силосний гібрид БОГАТИР селекції KWS

Для вивчення впливу висоти зрізу в гібриді БОГАТИР ФАО 290 на якість корму в 2019 році було проведено польові та лабораторні дослідження на базі двох господарств – СФГ «Урожай» (Роменський район Сумської області) та СГПП «Рать» (Луцький район Волинської області). В якості варіантів досліду було використано три висоти зрізу: 30 см (контроль), 50 см та 70 см. В основному, в Україні силос збирають в межах 30-50 см.

У табл. 1 наведено технологію вирощування кукурудзи на силос у даних господарствах.

Таблиця 1. Технологія вирощування кукурудзи на силос у дослідних господарствах

Технологічна операція СФГ «Урожай» СГПП «Рать»
Попередник Кукурудза на зерно Озима пшениця
Основний обробіток ґрунту Оранка Оранка
Весняний обробіток ґрунту (закриття вологи) Культивація Боронування
Передпосівний обробіток ґрунту Культивація Культивація
Добрива КАС-32: 200 кг/га Перед оранкою: гній ВРХ 30 т/га; Карбамід 150 кг/га
Дата сівби 22.04.2019 05.04.2019
Норма висіву 100 тис./га 90 тис./га
Ґрунтовий гербіцид Аценіт 1,5 л/га + Рейсер 1,5 л/га Не вносився
Страховий гербіцид Елегант 0,5л/га + Нікоган 1л/га Майстер Пауер 1,5 л/га
Густота перед збиранням 94 тис./га 86 тис./га
Дата збирання 01.08.2019 05.09.2019

Сходи були рівномірними та дружніми в обох локаціях. Початок вегетації відбувався у комфортних умовах (якщо не враховувати нічні зниження температури), але у фазу 10-12 листків у СФГ «Урожай» був дефіцит вологи (рис. 3).

Рис. 3. Вплив посухи на рослини у фазу 10-12 листків, СФГ «Урожай», Сумська обл.

Рис. 3. Вплив посухи на рослини у фазу 10-12 листків, СФГ «Урожай», Сумська обл.

Рослини почали скручувати листя, та гальмувався розвиток. Найбільший вплив було відмічено на краях поля, біля лісосмуг. На початку фази цвітіння кукурудзи були різкі перепади температур: вдень – до +27 °С, та вночі – до +8 °С. Це призвело до подовження цвітіння генеративних органів культури, що також було своєрідним стресом. За вегетаційний період на території господарства СФГ «Урожай» випало 158,8 мм опадів, що говорить про засушливе літо для даної зони. В результаті дефіциту ґрунтової вологи та загущених посівів отримали рослини із тонким стеблом та відносно невеликим качаном. У СГПП «Рать» ситуація була кращою, випало за сезон 339 мм опадів. Рослини були потужнішими (завдяки меншій густоті та більшій кількості вологи), качани були кращими у порівнянні з першим господарством (в середньому, на 2 ряди та 5-7 зернин більше).

У обох господарствах збирання кукурудзи на силос проводилося комбайном Claas Jaguar 930. Схема досліду на обох локаціях була ідентична: спочатку збирали за висоти зрізу 30 см, потім 50 см та 70 см, навантажуючи з кожної висоти зрізу по одному автомобілю силосної маси. Після чого зважували на стаціонарних вагах, визначали врожайність силосу з гектара, знаючи площу кожної ділянки. Отримані результати наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Урожайність гібриду БОГАТИР за різної висоти зрізу

Показники Висота рослини, м Висота кріплення качана, м Урожайність зеленої маси, т/га, за висоти зрізу, см Вміст сухої речовини, %, за висоти зрізу, см Урожайність сухої речовини, т/га, за висоти зрізу, см
30 50 70 30 50 70 30 50 70
СФГ «Урожай» 2,87 1,35 41,3 38,5 37,2 23,9 24,1 24,5 9,9 9,3 9,1
СГПП «Рать» 2,8 1,1 55,6 51,4 49,8 32,1 33,1 33,6 17,8 17,0 16,7

Аналізуючи дані таблиці 2, можна зробити висновок, що при збільшенні висоти скошування від 30 см до 50 см урожайність зеленої маси знижується, в середньому по двох господарствах, на 3,5 т/га. А при збільшенні висоти зрізу від 50 см до 70 см – 1,5 т/га відповідно. Це якщо аналізувати тільки зелену масу, проте із збільшенням висоти скошування дещо збільшується і вміст сухої речовини в зеленій масі. Це відбувається за рахунок збільшення долі качана в загальній масі, а він дещо сухіший за стебло і листя. Тому, правильніше порівнювати втрати врожайності по сухій речовині з гектара. На рис. 4 наведені показники урожайності сухої речовини з гектара та втрати у % до контролю (30 см), в середньому по двох господарствах.

Рис. 4. Урожайність сухої речовини з гектара та відсоток втрат при збільшенні висоти скошування

Рис. 4. Урожайність сухої речовини з гектара та відсоток втрат при збільшенні висоти скошування

Для того, щоб зрозуміти, чи виправдане підвищення висоти скошування, потрібно зробити аналіз отриманої зеленої маси. Для цього було відібрано зразки в СГПП «Рать» та передано на аналіз в лабораторію. Зразки із СФГ «Урожай» не відбиралися, так як зелена маса дещо рано збиралася і мала низький вміст сухої речовини. Відповідно, дані ми могли отримати не зовсім коректні. Результати аналізу наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Результати лабораторного аналізу зеленої маси

Показники Висота скошування, см
30 50 70
Вміст сухої речовини, % 32,1 33,1 33,6
Чиста енергія лактації (MДж) 6,0 6,2 6,4
Сира зола 37,0 38,0 35,0
Перетравність органічної речовини, % 70,0 76,2 76,3
НДК 53,8 47,8 44,4
НДК перетравна, % 52,2 57,4 58,1
Вміст лігніну, % 2,6 2,3 1,9

Згідно отриманих даних, підвищення висоти скошування позитивно відображається на якісних показниках зеленої маси. Збільшується Чиста енергія лактації: з 6,0 МДж при висоті скошування 30 см підвищується до 6,4 МДж при висоті зрізу 70 см. Тобто, силос стає більш енергетично цінним. Зменшується вміст сирої золи, і, як наслідок, зменшується забрудненість на нижній частині стебла. Підвищується перетравність органічної речовини за рахунок більшої долі качана, який є більш перетравним за стебло (85% перетравність качана в порівнянні з 50-55% перетравності листя і стебел). Також бачимо, що зменшується вміст нейтрально-детергентної клітковини, а її перетравність підвищується. Це пояснюється тим, що нижня частину стебла, яка, як правило, є більш грубою та має вищий вміст лігніну, залишається на стерні.

Враховуючи отримані результати, можна сказати, що із підвищенням висоти зрізу якість силосу покращується, але знижується урожайність зеленої маси. Якщо потрібно збільшити вал зеленої маси, то можна костити на висоті 30 см. Якщо ж потрібен якісний силос, то раціонально підвищити висоту зрізу до 50 см. При цьому сільгоспвиробник буде втрачати в сухій речовині з гектара, але значно покращуватиме якісні показники урожаю. Що стосується висоти скошування на 70 см, то можливо це є не завжди доцільним. За такої висоти зрізу виникають проблеми з обробітком ґрунту, а ріст перетравності буде незначним.

Матеріал підготували:

Радчук Анатолій Васильович
Радчук Анатолій Васильович
Агроном-консультант у Волинській, Рівненській та Тернопільській областях
Відправити лист
Шульга Андрій Миколайович
Шульга Андрій Миколайович
Агроном-консультант в Сумській та Чернігівській областях
Тел .: +38 066 261 64 68
Відправити лист