Вплив висоти зрізу кукурудзи на урожайність зеленої маси

Компанія «КВС-УКРАЇНА» є лідером серед насіннєвих компаній на ринку кормовиробництва та має у своєму портфоліо найкращі силосні гібриди кукурудзи. Один із найпопулярніших серед них – гібрид БОГАТИР ^{ФАО 290}. Причиною цьому є оптимальне співвідношення качана до листостеблової маси в цьому гібриді. Також він забезпечує стабільне отримання високоенергетичного якісного силосу за рахунок високого вмісту крохмалю та раннього наливу зерна.

Для вивчення впливу висоти зрізу в гібриді БОГАТИР ^{ФАО 290} на якість корму в 2019 році було проведено польові та лабораторні дослідження на базі двох господарств – СФГ «Урожай» (Роменський район Сумської області) та СГПП «Рать» (Луцький район Волинської області). В якості варіантів досліду було використано три висоти зрізу: 30 см (контроль), 50 см та 70 см. В основному, в Україні силос збирають в межах 30-50 см.

У табл. 1 наведено технологію вирощування кукурудзи на силос у даних господарствах.

Сходи були рівномірними та дружніми в обох локаціях. Початок вегетації відбувався у комфортних умовах (якщо не враховувати нічні зниження температури), але у фазу 10-12 листків у СФГ «Урожай» був дефіцит вологи (рис. 3).

Рослини почали скручувати листя, та гальмувався розвиток. Найбільший вплив було відмічено на краях поля, біля лісосмуг. На початку фази цвітіння кукурудзи були різкі перепади температур: вдень – до +27 °С, та вночі – до +8 °С. Це призвело до подовження цвітіння генеративних органів культури, що також було своєрідним стресом. За вегетаційний період на території господарства СФГ «Урожай» випало 158,8 мм опадів, що говорить про засушливе літо для даної зони. В результаті дефіциту ґрунтової вологи та загущених посівів отримали рослини із тонким стеблом та відносно невеликим качаном. У СГПП «Рать» ситуація була кращою, випало за сезон 339 мм опадів. Рослини були потужнішими (завдяки меншій густоті та більшій кількості вологи), качани були кращими у порівнянні з першим господарством (в середньому, на 2 ряди та 5-7 зернин більше).

У обох господарствах збирання кукурудзи на силос проводилося комбайном Claas Jaguar 930. Схема досліду на обох локаціях була ідентична: спочатку збирали за висоти зрізу 30 см, потім 50 см та 70 см, навантажуючи з кожної висоти зрізу по одному автомобілю силосної маси. Після чого зважували на стаціонарних вагах, визначали врожайність силосу з гектара, знаючи площу кожної ділянки. Отримані результати наведені в табл. 2.

Аналізуючи дані таблиці 2, можна зробити висновок, що при збільшенні висоти скошування від 30 см до 50 см урожайність зеленої маси знижується, в середньому по двох господарствах, на 3,5 т/га. А при збільшенні висоти зрізу від 50 см до 70 см – 1,5 т/га відповідно. Це якщо аналізувати тільки зелену масу, проте із збільшенням висоти скошування дещо збільшується і вміст сухої речовини в зеленій масі. Це відбувається за рахунок збільшення долі качана в загальній масі, а він дещо сухіший за стебло і листя. Тому, правильніше порівнювати втрати врожайності по сухій речовині з гектара. На рис. 4 наведені показники урожайності сухої речовини з гектара та втрати у % до контролю (30 см), в середньому по двох господарствах.