Урожайність кукурудзи на силос при традиційному вирощуванні в порівнянні з технологією «Озиме жито і кукурудза в одному сезоні»

У 2019 році спеціалісти відділу розвитку продуктів та агросервісу компанії «КВС-УКРАЇНА» провели аналіз урожайності кукурудзи на силос в залежності від технології вирощування. Перший варіант – класична технологія, за якою вирощують більшість тваринницьких господарств, а другий – технологія вирощування кукурудзи на силос після озимого жита на силос (ранній укіс) в один рік. Остання набирає популярності в останні роки.

В раціоні кормів ВРХ кукурудзяний силос займає основну частину. Зважаючи на це, KWS як селекційна компанія створює гібриди силосного напрямку використання. В Україні лінійка представлена наступними силосними гібридами: АМАРОС ^{ФАО 230}, БОГАТИР ^{ФАО 290}, КВС 381 ^{ФАО 350}, КАРІФОЛС ^{ФАО 380}. Цінність гібридів селекції KWS полягає в гарному поєднанні качана та стебла, першого – в загальній масі на момент збирання більше 50%. Це забезпечує гарні кормові якості: за рахунок високого вмісту крохмалю (більше 30%) ми отримуємо великий вихід енергії (ЧЕЛ – 6,7-7,0 МДж), а за рахунок ремонтантності – високу перетравність НДК (55-60%). Як результат поєднання цих двох характеристик, отриманий силос має високу перетравність органічної речовини (до 76%) і, відповідно, гарну засвоюваність.

Характеристики гібриду кукурудзи дуже важливі для отримання якісного силосу. На додаток до цього, важливим є контроль вмісту сухої речовини в період дозрівання та своєчасне збирання зеленої маси. Оптимальний вміст сухої речовини на момент збирання становить 32-35%. Якщо ж фазу збирання буде вибрано неправильно, це призведе до:

• втрати енергії
• втрати крохмалю
• погіршення засвоюваності
• погіршення процесу бродіння

В 2019 році ми протестували новий сервіс для визначання оптимальної фази збирання кукурудзи на силос за допомогою супутника – SAT DM Monitoring. Спеціалісти відділу розвитку продуктів та агросервісу відбирали зразки зеленої маси кукурудзи для подальшого аналізу в лабораторії на вміст сухої речовини. В цей же час проводилося визначення вмісту сухої речовини за допомогою супутника. Дані порівнювалися, і, за необхідності, проводилося калібрування. За результатами всіх отриманих зразків із 30 локацій похибка становить 1,9% (с.р.). Середня тривалість фази 30-35% по всій Україні була 7 днів. Тобто, у нас не так багато часу, щоб зібрати кукурудзу в оптимальну фазу. А якщо запізнитися із збиранням на декілька днів, то оптимальний строк збирання може зменшитися до 2-3. Тому існує необхідність завчасного моніторингу сухої речовини. Даний сервіс ми пропонуємо клієнтам на сезон 2020 року вирощування.

Для аналізу були взяті результати господарств: ПАП «Дзвін» (Тернопільська обл., Чортківський р-н), СГПП «Рать» (Волинська обл., Луцький р-н), ТОВ «Волинь-Нова» (Волинська обл., Горохівський р-н), ТОВ «Україна 2001» (Хмельницька обл., Теофіпольський р-н).

В даних господарствах кукурудза на силос висівалась як за традиційною технологією, так і за технологією «кукурудза на силос після озимого жита на силос (ранній укіс) в одному сезоні». Технології вирощування по кожному з господарств представлено в Таблиці 1.

За традиційною технологією господарства після збирання попередника з осені проводили оранку і глибоке рихлення. В господарстві СГПП «Рать» перед оранкою ще розкидали гній ВРХ з розрахунком 30 т/га. А в господарстві ТОВ «Україна 2001» внесли Аміачну воду з розрахунку 700 л/га.

Навесні після настання фізіологічної стиглості ґрунту в господарствах СГПП «Рать» і ТОВ «Волинь-Нова» зробили закриття вологи важкими боронами. А в господарстві ТОВ «Україна 2001» провели мілку культивацію для порушення капілярів і вирівнювання площі. Період сівби в господарствах тривав з 05 квітня по 20 травня 2019 року. Перед сівбою в господарстві СГПП «Рать» внесли мінеральне добриво Карбамід з розрахунку 150 кг/га. Перед сівбою в усіх господарствах провели передпосівну культивацію. Одночасно з посівом у ТОВ «Україна 2001» внесли N₁₀P₂₆K₂₆ – 200 кг/га, а у ТОВ «Волинь-Нова» – N₁₀P₂₆K₂₆ – 50 кг/га.

Щодо гібридного складу, то в СГПП «Рать» висівали гібрид КВС 381 ^{ФАО 350} з розрахунку 90 тис./га, у ТОВ «Волинь-Нова» висівали гібрид БОГАТИР ^{ФАО 290} з розрахунку 80 тис./га, а у ТОВ «Україна 2001»в – КАРІФОЛС ^{ФАО 380}, 100 тис./га.

Відразу після сівби в ТОВ «Волинь-Нова» внесли ґрунтовий гербіцид Еталон – 1,5 л/га. Його вносили одночасно добривом КАС 32 (220 кг/га). У ТОВ «Україна 2001» також внесли ґрунтовий гербіцид Примекстра TZ Голд – 3,5 л/га. У СГПП «Рать» вносили тільки страховий гербіцид МайсТер Пауер – 1,5 л/га у фазу 4-6 листків кукурудзи. Аналогічний страховий гербіцид було внесено і в ТОВ «Волинь-Нова», тоді як у ТОВ «Україна 2001» як страховий було внесено бакову суміш Пріма 0,5 л/га + Кассіус 50 г/га.

На момент збирання густота стояння рослин в кожному господарстві була різною та коливалась в межах 76-94 тис./га. Збирання кукурудзи проводили в різні дати, так як в кожному господарстві вміст сухої речовини від 32-35% наставав в різний час. Період збирання припав на 20 серпня – 20 вересня 2019 року.

Урожайність гібридів при вирощуванні за класичною технологією наведено на рис. 2.

Найвищу урожайність за класичною технологією сформував гібрид КАРІФОЛС ^{ФАО 380} – 65,0 т/га в ТОВ «Україна 2001». Гібрид БОГАТИР ^{ФАО 290} сформував урожайність 43,3 т/га. Це пояснюється попередником цукровий буряк, після якого ми досить часто маємо післядію гербіцидів на кукурудзу, та спосіб обробітку ґрунту – рихлення. В більшості випадків, кукурудза формує вищу урожайність по оранці, якщо порівнювати з рихленням.

Технологія вирощування після жита виглядала наступним чином. В ТОВ «Волинь-Нова» після збирання жита 12 травня 2019 року провели оранку. А в ПАП «Дзвін» після збирання озимого жита, яке проводилось 19 травня 2019 року, відразу провели глибоке рихлення з одночасним внесенням аміачної води 500 л/га. Після оранки і глибокого рихлення в господарствах провели культивацію з розривом не більше як 2-3 години. Це було зроблено з метою зменшення випаровування вологи та для прискорення сівби кукурудзи. У ПАП «Дзвін» перед культивацією внесли Карбамід з нормою 100 кг/га. Сівба проводилася відразу після підготовки площі. В ТОВ «Волинь-Нова» сівбу провели 13 травня 2019 року гібридом БОГАТИР ^{ФАО 290} з нормою висіву 80 тис./га, а у ПАП «Дзвін» – 20 травня 2019 року гібридом АМАРОС ^{ФАО 230} з нормою висіву 90 тис./га. В господарстві ТОВ «Волинь-Нова» одночасно з посівом внесли N₁₀P₂₆K₂₆ – 150кг/га. Гербіцидний захист проводили страховими гербіцидами: у ПАП «Дзвін» використали Агент 0,5 л/га + Міладар 1,25 л/га, а в ТОВ «Волинь-Нова» – МайсТер Пауер 1,5 л/га.

На момент збирання в ТОВ «Волинь-Нова» густота стояння рослин кукурудзи була 75 тис./га, і збирання провели 31 серпня 2019 року. Тим часом в ПАП «Дзвін» густота стояння рослин становила 86 тис./га, а збирали кукурудзу на силос 20 вересня 2019 року. Урожайність гібридів при вирощуванні за технологією після жита озимого та урожайність жита наведено на рис. 4.

Якщо проаналізувати урожайність кукурудзи після озимого жита, то вона, як правило, є нижчою в порівнянні із класичною технологією. Це пояснюється, в першу чергу, запізненням із строками сівби та ймовірно гіршим використанням внесених добрив кукурудзою (особливо, якщо вегетація проходить в посушливих умовах). Проте при правильному підборі гібридів і відпрацьованій технології вирощування отримання урожайності в 40 т/га є досить гарним. А зважаючи на те, що з цього поля було зібрано 14-16 т/га силосу жита, то в сумі це складає 54-56 т/га силосу. Це вже високі показники, і ця технологія має місце у сучасних господарствах, які займаються тваринництвом, та в господарствах, які використовують силос для отримання біогазу. Це не межа урожайності жита (на практиці отримують 20-22 т/га) та урожайності кукурудзи на силос. Технологію потрібно відпрацьовувати, що приведе до збільшення урожайності обох культур. Крім того, завдяки поєднанню цих двох культур можна легко збалансувати раціон годівлі ВРХ.